Державні будівельні норми україни будинки і споруди дошкільні навчальні заклади дбн в 2-4-201Х



Сторінка13/13
Дата конвертації27.01.2020
Розмір1,37 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Таблиця 7





Найменування приміщень

Орієнтація вікон приміщень



Кліматичний район, згідно ДСТУ-Н В.1.1-27

І

ІІ

ІІІА

ІІІБ

IV

V

Ігрові

С, ПдС, Пд

70-290


Пд

70-290


С, ПдС, Пд, ПдЗ

70-290


С, ПдС, Пд

70-290


Пд

65-295


С, ПдС, Пд

65-295


Спальні, Медкабiнети

С

Будь-яка


С

Будь-яка


С, ПдС

Будь-яка


С

Будь-яка


С

Будь-яка


С, ПдС

Будь-яка


Зали, палати, ігротека,

кімната ручної праці



С, ПдС, Пд

Будь-яка


Пд

Будь-яка


С, ПдС, Пд, ПдЗ

Будь-яка


С, ПдС, Пд

Будь-яка


Пд

Будь-яка


С, ПдС, Пд

Будь-яка


Кухня, заготівельний цех

Пн

Будь-яка


Пн

Крім 200-290

Пн

Будь-яка


Пн

Будь-яка


Пн

Крім 200-290

Пн

Будь-яка


Комп'ютерний клас

ПнС, Пн, ПнЗ

Будь-яка


ПнС, Пн, ПнЗ

Будь-яка


ПнС, Пн, ПнЗ

Будь-яка


ПнС, Пн, ПнЗ

Будь-яка


ПнС, Пн, ПнЗ

Будь-яка


ПнС, Пн, ПнЗ

Будь-яка


Зал басейну

ПдС, Пд, ПдЗ

Будь-яка


ПдС, Пд, ПдЗ

Будь-яка


ПдС, Пд, ПдЗ

Будь-яка


ПдС, Пд, ПдЗ

Будь-яка


ПдС, Пд, ПдЗ

Будь-яка


ПдС, Пд, ПдЗ

Будь-яка



Примітка: Пд – південь, ПдЗ – південний захід, ПдС – південний схід, Пн – північ, ПнС – північний схід,
НпЗ – північний захід, С – схід

11.5 Для обмеження перегріву приміщень необхідно передбачати зовнішні стацiонарнi або такі, що трансформуються, сонцезахисні пристрої на вікнах ігрових, спалень, залів для музичних та фізкультурних занять, палат ізолятора, приміщень кухні, заготівельного цеху i пральні при орiєнтацiї вікон на сектор горизонту 130º−290º − для І кліматичного району і ІІІБ кліматичного підрайону, 200º−290º − для ІІІА кліматичного підрайону і


V кліматичного району, 90º−200º − для ІІ і ІV кліматичних районів.

Стаціонарні сонцезахисні пристрої необхідно розраховувати з використанням комплексних сонячних карт згідно ДСТУ-Н Б В.2.2-27.

Сонцезахисні пристрої на вікнах повинні бути виготовлені з негорючих матерiалiв i не перешкоджати евакуації дітей i персоналу з будинку.
Захист від повітряного та структурного шуму

11.6 Проектування будинків дошкільних навчальних закладів повинно передбачати заходи захисту від зовнішніх та внутрішніх джерел акустичної енергії приміщень цих закладів та прилеглих до них територій згідно з вимогами ДБН В.1.1-31, ДБН В.1.2-10, ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-67.

Рівні шуму в приміщеннях для навчання повинні відповідати вимогам, наведеним у таблицях 8 і 9.

Рівні шуму у виробничих приміщеннях дошкільних навчальних закладів повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037.

Достатність запланованих заходів захисту від шуму повинна бути доведена розрахунками очікуваних рівнів звуку та/або рівнів звукових тисків в октавних смугах в приміщеннях будинку та на прилеглій до нього території згідно з ДБН В.1.1-31, ДСТУ-Н Б В.1.1-32, ДСТУ-Н Б В.1.1-33, ДСТУ-Н Б В.1.1-34, ДСТУ-Н Б В.1.1-35.

Навчальні приміщення слід ізолювати від приміщень, де є джерела розповсюдження шуму і запахів (зали для музичних та фізкультурних занять, ігротеки, харчоблок, пральня, майстерні, пральня, харчоблок).



Таблиця 8 – Допустимі рівні звуку та звукових тисків в приміщеннях дошкільних навчальних закладів


№№

Призначення приміщень та територій

Час доби

LA або LА екв., дБА

Допустимі рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах з середньогеометричними значеннями частот, Гц:

16

31,5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

 1

Спальні приміщення
в дошкільних навчальних закладах

день

40

81

68

57

48

41

35

32

29

28

27

ніч

30

79

63

50

40

33

26

22

20

17

16

 2

Ігрові примі­щення, ігро­тека, комп'ю­терний клас, кімната ручної праці, навчаль­ний психоло­гічний кабінет

 

40

81

68

57

48

41

35

32

29

28

27

 3

Зали для музич­них та фізкуль­турних занять

 

35

80

65

54

44

37

31

27

24

22

22

5 4

Території, які безпосередньо прилягають до будинків дошкільних навчальних закладів

день

55

85

76

67

60

54

49

46

44

43

42

ніч

45

82

71

60

52

45

40

36

34

33

32

Примітка. Допустимі рівні шуму від зовнішніх джерел в приміщеннях встановлені за умови забезпечення в них необхідного для даного приміщення повітрообміну.

Таблиця 9 – Корекції до допустимих рівнів на території




Приймається
до уваги

Додаткові умови

Корекції, дБ, дБА

Характер шуму

Широкосмуговий

0

Тональний або імпульсний

-5

Місце розташування об’єкту

Курортний район, місця відпочинку, туризму, зелена зона міста

-5

Житловий район, що проектується

0

Район забудови, яка склалася*

5

Поправка на джерело шуму, розташоване на території

Автотранспорт

0

Авіаційний

від -3 до -6

(ΔLсер. = -4,5)



Залізничний**

від 3 до 6 (4,5)

(ΔLсер. = 4,5)



Промисловий

0

Системи вентиляції та кондиціювання

-5

Розмови, співи, крики (у тому числі на спортивних майданчиках і спортивних спорудах), музика, біогенні шуми на майданчиках для вигулу собак.

-5

*Для нових об’єктів, які будуються в сформованій забудові корекцію +5 дБ(А) не застосовують.

**Корекція для шуму залізничного транспорту не застосовується у випадку довгих дизельних поїздів або поїзду, який рухається зі швидкістю вище ніж 250 км/год.




Захист від вібрацій

11.7 Проектування будинків дошкільних навчальних закладів повинно передбачати заходи захисту від зовнішніх та внутрішніх джерел вібрації приміщень цих закладів згідно з вимогами цих Норм.

Рівні вібрації на прилеглих до дошкільних навчальних закладів територіях не повинні викликати порушення цілісності огороджувальних конструкцій будівель протягом терміну експлуатації будинків.

Рівні вібрації на прилеглих до дошкільних навчальних закладів територіях повинні забезпечувати допустимі рівні вібрації в їх приміщеннях.

Допустимі рівні та значення вібрації у приміщеннях дошкільних навчальних закладів надані у таблиці 10. Тривалість впливу обґрунтовується розрахунком або підтверджується технічною документацією.

Поправки до допустимих рівнів вібрації, яка діє у денний час доби, в залежності від тривалості впливу, представлені у таблиці 11.

Вібрація в виробничих приміщеннях дошкільних навчальних закладів повинна відповідати вимогам ДСН 3.3.6.039.

Таблиця 10 – Допустимі рівні та значення віброприскорення (відносно порогового рівня 1 × 10-6 мс-2) в приміщеннях дошкільних навчальних закладів, навчальних приміщеннях навчальних закладів, бібліотек та читальних залів, залів театрів та кінотеатрів




Характер вібрації, час доби, критерії вібрації

Нормативні рівні вібрації, в октавних смугах з середньогеометричними значеннями частот, Гц:

Lкор та Lекв.кор, дБ

2

4

8

16

31,5

63




Постійна, ніч (з 22.00 до 8.00)

 

 

 

 

 

 

 

Віброприскорення, дБ

74,5

74,5

74,5

80,5

86,5

92,5

84,1

Значення віброприскорення, мс-2

0,0053

0,0053

0,0053

0,0106

0,0212

0,0424

0,0160

Постійна, день (з 8.00 до 22.00)

 

 

 

 

 

 

 

Віброприскорення, дБ

79,5

79,5

79,5

85,5

91,5

97,5

89,1

Значення віброприскорення, мс-2

0,0095

0,0095

0,0095

0,0189

0,0378

0,0754

0,0284

Непостійна, ніч (з 22.00 до 8.00)

 

 

 

 

 

 

 

Віброприскорення, дБ

64,5

64,5

64,5

70,5

76,5

82,5

74,1

Значення віброприскорення, мс-2

0,0017

0,0017

0,0017

0,0034

0,0067

0,0134

0,0051

Непостійна, день (з 8.00 до 22.00)

 

 

 

 

 

 

 

Віброприскорення, дБ

69,5

69,5

69,5

75,5

81,5

87,5

79,1

Значення віброприскорення, мс-2

0,0030

0,0030

0,0030

0,0060

0,0119

0,0238

0,0090

Таблиця 11 – Поправки до допустимих рівнів вібрації, яка діє у денний час доби, в залежності від тривалості впливу




Поправки, дБ, в залежності від тривалості вібрації, години:

0,5

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

14,9

11,5

8,5

6,7

5,4

4,5

3,7

3,0

2,4

1,9

1,5

1,0

0,7

0,3

0,0


Захист від випромінювання, природних радіонуклідів, шкідливих хімічних речовин

11.8 Будинки повинні бути захищені від іонізуючого випромінювання радіонуклідів та електромагнітного випромінювання згідно з вимогами


ДГН 6.6.1-6.5.001 (розділу 8 НРБУ), ДСН 239.

    1. Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма-випро­мінювання в приміщеннях будинків навчальних закладів не повинна перевищувати 73 пГр/с (30 мкР/год), а при реконструкції – 122 пГр/с (50 мкР/год.).

    2. Ефективна питома активність природних радіонуклідів у мате­ріалах, використовуваних у будинках дошкільних навчальних закладів, що споруджуються та реконструюються, не повинна перевищувати 370 Бк/кг.

Середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону-222
у повітрі приміщень будинків навчальних закладів, що будуються заново і реконструюються, не повинна перевищувати 50 Бк/м3, а у будинках, що експлуатуються, – 100 Бк/м3.

11.11 Концентрації шкідливих хімічних речовин (ацетон, аміак, фенол, стирол, толуілендіізоціанат, формальдегід) в повітрі приміщень будинків дошкільних навчальних закладів з елементами повного внутрішнього оздоблення не повинна перевищувати діючі гігієнічні нормативи для атмосферного повітря.



12 ДОВГОВІЧНІСТЬ І РЕМОНТОПРИДАТНІСТЬ

    1. Несучі конструкції будинку повинні зберігати свої якості згідно з вимогами ДБН В.1.2-2, ДБН В.1.2-6, ДБН В.1.2-8, ДБН В.1.2-9, ДБН В.1.2-14 протягом передбаченого терміну служби (експлуатації), який повинен бути встановлений у завданні на проектування.

    2. Якості несучих конструкції будинку, які визначаються показниками його міцності і стійкості, а також терміну служби будинку в цілому, повинні зберігатися в допустимих межах з урахуванням вимог
      ДБН В.1.2-14, ДБН В.2.6-98, ДБН В.2.6-162, ДБН В.2.6-163.

    3. Елементи, деталі, обладнання з термінами служби меншими, ніж передбачений термін служби (експлуатації) будинку, мають бути замінені відповідно до встановленого в проекті міжремонтними періодами і з урахуванням вимог завдання на проектування.

    4. Конструкції і деталі повинні бути виконані з матеріалів, що відзначаються стійкістю до можливого впливу вологи, низьких температур, агресивного середовища, біологічних та інших несприятливих факторів згідно з ДБН В.1.2-9, ДСТУ Б В.2.6-145.

Має забезпечуватися непроникнення дощових, талих, ґрунтових вод у товщу несучих і огороджувальних конструкцій будинку, а також утворення недопустимої кількості конденсаційної вологи в зовнішніх огороджувальних конструкціях шляхом достатньої герметизації конструкцій або влаштування вентиляції закритих просторів і повітряних прошарків. Стикові з'єднання збірних елементів і шаруваті конструкції мають бути розраховані на сприйняття температурно-вологісних деформацій та зусиль, що виникають при нерівномірному осіданні основ і при інших експлуатаційних впливах (діях). Ущільнюючі та герметизуючи матеріали, що застосовуються у стиках, повинні зберігати пружні та адгезійні властивості при впливі мінусових (від’ємних) температур і вологи, а також бути стійкими до ультрафіолетових променів. Герметизуючі матеріали мають бути сумісними з матеріалами захисних і захисно-декоративних покриттів конструкцій у місцях їх з’єднань.

    1. Повинна бути забезпечена можливість доступу до обладнання, арматури та приладів інженерних систем будинку і їх з’єднань для огляду, технічного обслуговування, ремонту та заміни.

Обладнання і трубопроводи мають бути закріплені на будівельних конструкціях будинку таким чином, щоб їх працездатність не порушувалася у разі можливих переміщень конструкцій.

    1. При спорудженні будинків у районах зі складними геологічними умовами, районах, що зазнають сейсмічних впливів, підробки, просідання та іншим переміщенням ґрунту, включаючи морозне видимання (здимання), вводи інженерних комунікацій повинні виконуватися з урахуванням необхідності компенсації можливих деформацій основи згідно з вимогами, встановленими нормами щодо інженерних мереж.


13 ВИМОГИ ДО Енергоефективності ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

13.1 Об'ємно-планувальні і конструктивно-технологічні вирішення будинків дошкільних навчальних закладів, а також системи їх інженерного обладнання мають забезпечувати оптимальний рівень енерговитрат


при будівництві та експлуатації згідно з вимогами ДБН В.1.2-11,
ДСТУ Б А.2.2-8, ДСТУ Б А.2.2-5, ДСТУ-Н Б А.2.2-13, [13].

13.2 Огороджувальні конструкції будинку мають проектуватися з теплозахисними властивостями, які забезпечують питоме споживання теплової енергії, що витрачається на опалення, у межах встановлених


норм згідно з вимогами ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.5-67, а також ДСТУ Б
EN 15251.

Слід застосовувати обладнання інженерних систем класом енерго­ефективності, за його визначеності для даного типу обладнання, не нижче «С» та не нижче ніж клас енергоефективності інженерної системи. Рекомендується застосовувати обладнання вищого класу енергоефек­тивності, ніж клас енергоефективності інженерної системи [14].



13.3 Всі будинки, що підключаються до систем централізованого теплопостачання, мають бути обладнані пристроями для комерційного обліку теплової енергії, що споживається, встановлених на абонентських вводах.

13.4 системи теплоспоживання будинків мають обладнуватися пристроями для автоматичного регулювання теплової потужності.

13.5 Встановлення дефлекторів на викиді витяжних систем не
допускається.


13.6 Припливно-витяжні установки рекомендується проектувати з утиліза­торами тепла витяжного повітря.

ДОДАТОК А



(обов’язковий)
Максимальна наповнюваність груп загального розвитку та санаторного типу у дошкільних навчальних закладах (яслах, дитячих садках, яслах-садках, будинках дитини, дитячих будинках) та групах короткотривалого перебування
Таблиця А.1


Найменування групи, вік дітей

Кількість місць у групі

ясла, дитячий садок, ясла-садок

будинок дитини

дитячий будинок

короткотривалого перебування

Ясельна група

Немовлята – до 1 року


10*

10



10

І група раннього віку – від 1 до 2 років

15

10



ІІ група ран­нього віку – від 2 до 3 років

15

10



Садова група

Молодша – від
3 до 4 років

20





15


10

Середня – від
4 до 5 років

20



15

Старша – від
5 до 6 (7) років

20



15

* Ясельні групи санаторного типу для дітей до 1 року в яслах і ясла-садках не створюються.

Примітка 1. Наповнюваність різновікових груп в дошкільних навчальних закладах становить 15 дітей.

Примітка 2. Наповнюваність груп з організацією інклюзивного навчання встановлюється Міністерством освіти і науки України і становить

згідно з «Порядком комплектування інклюзивних груп» (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.02.2015 р. № 104/52) до 15 осіб.



ДОДАТОК Б



(обов’язковий)
ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ і ГрупОВИХ ОСЕРЕДКІВ для дітей, які ПОТРЕБУють КОРЕКЦІЇ фізичного та (аБО) розумового розвитку
Б.1 Розрахункова кількість дітей у спеціальних групах дошкільних навчальних закладів визначається центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки [4] за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та центральним органом виконавчої влади у сфері фінансів. Відповідно до цього розрахункова кількість місць у спеціальних групах дошкільних навчальних закладів повинна бути не більшою для дітей:

глухих, сліпих, із складними вадами розвитку – 6 місць;

зі зниженим слухом – 8 місць;

зі зниженим зором, з косоокістю і амбліопією –10 місць;

розумово відсталих, затримкою психічного розвитку, з важким порушенням мови і хворих на сколіоз – 10 місць;

глибоко розумово відсталих – 8 місць;

з порушенням опорно-рухового апарату – 8 місць;

з фонетико-фонематичним недорозвитком мови – 12 місць.

У дошкільних навчальних закладах (яслах-садках) комбінованого типу спеціальні та санаторні групи влаштовуються згідно з вимогами санітарного законодавства і за узгодженням з органами Держсанепіднагляду.

Б.2 розміри земельних ділянок спеціальних дошкільних навчальних закладів повинні передбачатися із розрахунку не менше ніж 60 м2 на одне місце, у комбінованих дошкільних закладах – з урахуванням комплектації груп за завданням на проектування із розрахунку від 45 до 60 м2 на одне місце, у санаторних закладах – аналогічно як в яслах-садках загального розвитку
із розрахунку 40-45 м2 на одне місце згідно з положеннями цих ДБН і
ДБН Б.2.2-Х:201Х (ДБН 360).

Б.3 На території спеціального дошкільного навчального закладу для дітей з порушенням опорно-рухового апарата уклон доріжок і тротуарів передбачається не більше ніж 5 %, а ширина їх не менше ніж 1,6 м. на поворотах і через кожні 6 м вони повинні мати майданчики для відпочинку.

На території спеціального дошкільного навчального закладу для сліпих і дітей зі зниженим зором ширина прогулянкових доріжок для безпеки пересування дітей повинна бути не менше ніж 3 м і мати двобічну огорожу в двох рівнях: поручень (перила) на висоті 0,9 м і планка на висоті 0,15 м.

Огорожа передбачається для усіх предметів, які можуть бути перепоною під час пересування дітей: дерева, чагарники, стовпи тощо.

Біля поворотів, поблизу перехресть, біля будинків, стовпів та інших перепон доріжки повинні мати крупнозернисту структуру покриття, шереху­вата поверхня яких служить сигналом для уповільнення ходьби. Асфальтовані доріжки повинні мати дугоподібний профіль залежно від їх ширини (середина доріжки підіймається над бічними сторонами від 50 до 150 мм).

У спеціальних дошкільних навчальних закладах для дітей з вадами зору (для сліпих і дітей зі зниженим зором) слід передбачати тактильні наземні покажчики на доріжках і підлогові покажчики у будинках згідно з вимогами ДСТУ-Н Б В.2.2-31.

Б.4 Групові майданчики у спеціальних дошкільних навчальних закладах влаштовуються із розрахунку на 1 місце у групі, не менше ніж:

12,0 м2 – для дітей зі зниженим зором, з косоокістю і амбліопією, з порушенням інтелекту (розумово відсталих), але не менше ніж 120 м2;

15,0 м2 – для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, слуху, але
не менше ніж 120 м2.

Тіньові навіси розміщують біля кожного групового майданчика і повинні мати площу не менше ніж 30 м2.

Групові і фізкультурний майданчики слід відокремлювати захисними смугами зелені завширшки не менше ніж 3,0 м.

Фізкультурний майданчик у дошкільних спеціальних навчальних закладах передбачають площею не менше ніж 200 м2 із розрахунку на 1 місце у групі не менше:

20,0 м2 – для дітей з порушенням зору та інтелекту (розумово відсталих);

25,0 м2 – для дітей з порушенням слуху та опорно-рухового апарату.

Елементи фізкультурного майданчика приймають згідно з 5.12 цих ДБН та відповідно до вимог санітарного законодавства.



Ділянку овочевих і плодово-ягідних культур у спеціальних дошкільних навчальних закладах передбачають площею не менше ніж 30 м2.

Б.5 Будинки спеціальних дошкільних навчальних закладів слід проектувати не вище ніж два поверхи і не нижче ІІ ступеня вогнестійкості незалежно від кількості місць. Для дітей з порушенням опорно-рухового апарата оптимальними є одноповерхові будинки. У випадку проектування останніх у 2 поверхи і в разі розміщення групових осередків для дітей-інвалідів на другому поверсі слід передбачати встановлення ліфтів, які влаштовують згідно з 6.1.9 ДБН В.2.2-9 і розраховують на перевезення одночасно двох інвалідних колясок для переміщення дітей-інвалідів між поверхами.

Б.6 Шляхи евакуації з будинку спеціальних і комбінованих дошкільних навчальних закладів слід передбачати згідно з вимогами ДБН В.2.2-17,
ДБН В.2.2-9 та ДБН В.1.1-7. Вимоги до внутрішнього обладнання, призначеного для оповіщення, евакуації, інформування про небезпеку дітей з інвалідністю усіх категорій, слід виконувати згідно з положеннями 6.5
ДБН В.2.2-17, ДБН В.2.5-56, а також ДСТУ-Н Б В.2.2-31, ДСТУ 7246.

Б.7 Основний та допоміжні входи до будинку, а також евакуаційні виходи з будинку назовні слід обладнувати пандусом з уклоном не більше ніж 1:12
або 8% (1:10 або 10% при перепаді рівнів підлоги до 0,2 м) згідно з 6.3.2
ДБН В.2.2-17, а за необхідності влаштовують також і сходи з уклоном 1:3 із сходинками заввишки не більше ніж 0,12 м.
Ширина вхідного тамбуру має бути не менше 2,2 м, вхідних дверей –
не менше ніж 1,2 м.

Б.8 сходи у будинках повинні мати двобічні поручні, а в дошкільних закладах для дітей з порушенням інтелекту - огорожу заввишки 1,8 м або суцільну огорожу сіткою.

У будинках дошкільних навчальних закладів для дітей з порушенням опорно-рухового апарата сходи, сходові клітки обладнуються двобічними поручнями, які встановлюються у двох рівнях – на висоті 0,9 м і додатковий нижній поручень на висоті 0,5 м.



Б.9 Висота основних приміщень спеціальних дошкільних навчальних закладів має бути не нижче за 3,0 м (з урахуванням того, що висоту наземних поверхів від підлоги до підлоги наступного поверху приймають згідно з 3.6 цих Норм – не менше ніж 3,3 м).

Б.10 Склад приміщень групових осередків спеціальних дошкільних навчальних закладів для дітей з порушенням слуху, зору, інтелекту та опорно-рухового апарату, а також площі цих приміщень (не менше) визначаються згідно з табл. Б.1. При цьому площу ігрових слід приймати
не менше ніж 40 м2, спалень – від 24 м2 до 30 м2.

Групові осередки проектуються з урахуванням наскрізного або кутового провітрювання. Верхні фрамуги та важільні пристрої вікон
ігрових слід влаштовувати згідно з вимогами 3.32 цих Норм.

Б.11 Орієнтацію вікон ігрових кімнат, залів музичних і фізкультурних занять у спеціальних дошкільних навчальних закладах, у тому числі для сліпих і дітей зі зниженим зором, а також глухих і дітей зі зниженим слухом,
слід передбачати тільки на південь та схід.

Б.12 Природне освітлення приміщень ігрових, класів для занять,
спалень та роздягалень спеціальних дошкільних навчальних закладів забезпечується згідно з вимогами 11.3 цих Норм.

Таблиця Б.1 – Склад та площі приміщень групових осередків спеціальних дошкільних навчальних закладів



Найменування приміщень


Одиниця виміру

Площа приміщень групових осередків для дітей з порушенням

слуху

(глухих і зі зни­женим слухом)

зору

інтелекту (розумово відсталих)

опорно-рухового апарату

сліпих і зі зни­женим зором

з косоокістю і амбліопією

для дітей

до 3-х років

для дітей від 3-х до

7-ми років

1. Роздягальня

м2 на одне місце

1,5

1,5

1,2

1,5

2,0

2,0

2. Ігрова

- ” -

4,5

4,0

4,0

4,0

5,0

5,0

3. Кімната для корек­ційних занять*)

- ” -

3,0

3,0-2,4

-

-

-

-

4. Спальня

- ” -

3,0

3,0

2,4

3,0

4,0

4,0

5. Туалетна

- ” -

1,2

1,2

1,0

1,2

1,5

1,5

6. Плеопто-ортоптична кімната **)

- ” -

-

2,4

2,4

-

-

-

7. Веранда неопалю­вана (для 50% дітей)

- ” -

-

-

-

-

3,0

3,0

8. Логопедична кімната або кімната для групових та індивідуальних занять з дітьми, що страждають розладом мовлення **)


м2


-


-


-


12


-


12

(на кожні

дві групи)

9. Процедурна

- ” -

-

-

-

-

12

-

10. Буфетна

- ” -

5

5

5

5

5

5

11. Приміщення для збе­рігання особистих речей дітей

- ” -

4

4

4

4

4

4


*) Допускається влаштування загального на заклад приміщення площею від 18 м2 до 24 м2.

**) Допускається влаштування загального на заклад приміщення площею не менше ніж 24 м2.



Приміщення ігрових для сліпих і дітей із зниженим зором слід обладнувати комбінованою системою штучного освітлення. Сумарний рівень освітленості в навчальних приміщеннях від загального і місцевого освітлення для дітей з порушенням зору має бути не менше ніж 1000 лк. Кожне робоче місце має бути обладнане світильниками місцевого освітлення. Розетки для підключення місцевого освітлення розміщують на висоті не менше ніж 1,8 м.

Рівень штучної освітленості в ігрових і навчальних приміщеннях пови­нен бути не менше ніж 600 лк; для дітей, які страждають світлобоязню – не більше ніж 500 лк, допоміжних приміщень – в межах від 300 лк до 400 лк.

Б.13 Для музичних, фізкультурних занять та коригувальної гімнастики у спеціальних дошкільних навчальних закладах передбачають такі приміщення:

- зала для музичних занять площею не менше ніж 60 м2 – у всіх
типах спеціальних дошкільних навчальних закладів;

- зала для фізкультурних занять площею не менше ніж 60 м2 – у всіх типах спеціальних дошкільних навчальних закладів;

- кімнату коригувальної гімнастики площею не менше ніж 36 м2 – у закладах для дітей з порушенням слуху, зору та інтелекту (розумово відсталих);

- зала для занять лікувальною фізкультурою площею не менше ніж
60 м2 – у закладах для дітей з порушенням опорно-рухового апарату;

- кімнату масажу та індивідуальних занять механотерапією і лікуваль­ною фізкультурою (одна на 4 групи) площею не менше ніж 36 м2 – у закладах для дітей з порушенням опорно-рухового апарата.

При залах та кімнатах для занять передбачають комору площею
не менше ніж 6 м2 для зберігання обладнання.

У спеціальних дошкільних навчальних закладах усіх типів слід передбачати залу площею не менше ніж 80 м2 з ванною басейну не менше
10 м × 4 м з роздягальнями, душовими і туалетними (згідно з вимогами 6.32 цих Норм), а також логопедичний кабінет (кабінет вчителя-логопеда)
площею не менше ніж 12 м2.

Б.14 Медичні приміщення спеціальних дошкільних навчальних закладів для дітей з порушенням фізичного та розумового розвитку (інтелекту)
повинні мати розширений склад приміщень (відповідно до профілю закладу)
і передбачаються за завданням на проектування.

До складу медичних приміщень повинні входити: медична кімната площею не менше ніж 14 м2; процедурний кабінет – 8 м2; ізолятор, що містить приймальню – 6 м2, палати – 6 м2 або 9 м2 (на одне або два місця відповідно); туалетну з місцем для зберігання дезинфікуючих засобів – 6 м2; кабінет лікаря-спеціаліста – 9 м2; приймальня-очікувальна при кабінеті лікаря-спеціаліста – 6 м2; фізіотерапевтичний кабінет – 18 м2; кабінет масажу – 9 м2.

Крім того, у закладах для з порушенням опорно-рухового апарату додатково передбачають приміщення з ванною підводного масажу площею не менше ніж 18 м2 , приміщення на дві лікувальні ванни – 24 м2, приміщення для електро- і світлолікування на 6 процедурних місць – 36 м2 з підсобним приміщенням – 8 м2, приміщення для теплолікування на три процедурні
місця – 18 м2 з підсобним приміщенням – 6 м2, приміщення прибирального інвентаря – 3 м2, приміщення для медперсоналу не менше за: гардеробні –
12 м2 , душові – 7 м2 , туалети – 3 м2.

ДОДАТОК В

(довідковий)


Санітарно-технічне обладнання будинків
дошкільних навчальних закладів


Таблиця В.1




Наймену­вання


приміщень

Умивальники

Унітази

Злив

зі змішу­вачем

Водо­розбірний кран

Піддон з душовою сіткою на гнучкому шланзі

Мийка двокамерна зі змішува­чем

Рушни­косуши­льник

Дитячий

з туа­летним краном

Дорослий зі змішу­вачем

Дитячий

Дорослий

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1. Буфетна

1

2. Туалетна ясельних груп

2

1

1

1

1

1 глибо­кий

1

3. Туалетна садових груп

4

3

1

1

мілкий

1

4. Ванно-душова







За  

6.21



5. Зала басейну

1

6. Душова та туалет при роздягальнях басейну

1

1

За  

6.32

7. Медична кімната

1

8. Приймаль­на ізолятора

1

9. Палата ізолятора

1

10. Туалетна ізолятора і приміщення дезинфікую­чих засобів

1

1

1

1

11. Оглядова будинків дитини

1

12. Палати карантинного відділення

1

13. Туалетна карантинного відділення

1

1

1

1

14. Туалет персоналу

1

1

15. Душова персоналу

Примітка. У кабінетах лікаря, фiзiотерапевтичному, масажу слід передбачати по одному умивальнику зі змішувачем для дорослих. У ванно-душових приміщеннях дитячих будинків додатково, а в туалетних будинків дитини для дітей до 1 року, санпропускнику, туалетних ізолятора будинків дитини та дитячих будинків замість душового піддону встановлюється ванна з гнучким шлангом.




ДОДАТОК Г



(довідковий)
Бібліографія


  1. Организация учебных занятий в специальных общеобразовательных школах-интернатах для слепых и слабовидящих детей (Гигиенические рекомендации) № 1832-78 (МЗ СССР) (Організація навчальних занять у спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах для сліпих і дітей, що слабо бачать (Гігієнічні нормативи) № 1832-78 (МОЗ СРСР)

  2. ВСН 600-81 / Минсвязи СССР. Инструкция по монтажу сооружений устройств связи, радиовещания и телевидения (Інструкція щодо монтажу споруд пристроїв зв’язку, радіомовлення та телебачення)

  3. ВСН 1-77/ Минсвязи СССР. Инструкция по проектированию молниезащиты радиообъектов (Інструкція з проектування блискавкозахисту радіооб’єктів)

  4. ВСН 60-89 / Госкомархитектуры. Устройства связи, сигнализации и диспет­черизации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. Нормы проектирования (Пристрої зв'язку, сигналізації та диспетчеризації інженерного обладнання житлових і громадянських будинків. Норми проектування)

  5. Нормали архитектурно-планировочных элементов жилых и общественных зданий с учетом использования их инвалидами. пособие по проектированию / под ред. В.В.Куцевича.– К.: КиевЗНИИЭП, 1999 (Нормалі архітектурно-планувальних елементів житлових та громадських будинків з урахуванням використання їх інвалідами. Посібник з проектування)

  6. Рекомендации по проектированию сети учебно-воспитательных учреж­дений, номенклатуре типов зданий, проектированию новых и рекон­струкции существующих зданий яслей-садов и общеобразовательных школ для городского строительства. – К: КиевЗНИИЭП, 2002 (Рекомендації щодо проектування мережі навчально-виховних закладів, номенклатурі типів будинків, проектуванню нових і реконструкції існуючих будівель ясел-садків та загальноосвітніх шкіл для міського будівництва. – К: КиївЗНДІЕП, 2002)

  7. Пособие по проектированию учебно-воспитательных комплексов «Детский сад – начальная школа». – К: КиевЗНИИЭП, 2003 (Посібник з проектування навчально-виховних комплексів «Дитячий садок – початкова школа». – К: КиївЗНДІЕП, 2003)

  8. СанПиН 2605-82 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки (Санітарні норми і правила забезпечення інсоляцією житлових та громадських будинків і території житлової забудови)

  1. СН 2150-80 Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений (Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і громадських приміщень)

  2. СН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимого шуму у приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови)

  3. СниП 3.05.06-85 Электротехнические устройства (Електротехнічні пристрої)

  4. СниП 3.05.07-85 Системы автоматизации (Системи автоматизації)

  5. Directive 2010/31/EU on the energy performance of buildings (Директива 2010/31/ЄС з енергоефективності будівель)

  6. Directive 2010/30/EU on the indication by labelling and standard product information of the consumption of energy and other resources by energy-related products (Директива 2010/30/ЄС про вказування за допомогою маркування та стандартної інформації про товар обсягів споживання енергії та інших ресурсів енергоспоживчими продуктами)

Код УКНД 91.040.10


Ключові слова: сфера застосування, нормативні посилання, терміни
та визначення понять, дошкільні навчальні заклади, ясла, ясла-садки, дитячі садки, спеціальні дошкільні заклади, умови для безперешкодного доступу, вимоги до проектування, об’ємно-планувальні рішення, склад та площі приміщень, механічний опір та стійкість, інженерне обладнання, пожежна безпека, безпека та доступність у використанні, санітарно-гігієнічні вимоги, довговічність і ремонтопридатність, енергозбереження та енергоефективність, додатки.

Т.в.о. директора

ПАТ «КиївЗНДІЕП» О.Гостіщев

Заступник директора з наукової

діяльності, керівник НДАЦ,

науковий керівник В.Куцевич

Заст. керівника НДАЦ,

відповідальний виконавець Б.Губов



Ст. науковий співробітник І.Чернядьєва
Каталог: assets
assets -> Статут учнівського самоврядування
assets -> Пропозиції до проекту Закону України
assets -> Додатки Додаток Оформлення розділу “Організація срс” робочого плану дисципліни “Психологія” (приклад)
assets -> Міністерство внутрішніх справ україни
assets -> На шляху формування громадянського суспільства в Україні: інститути, цінності, громадянська активність
assets -> Рішення від " 10 " жовтня 2018 р м. Кременчук Про стан боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності органів Національної поліції на території Кременчуцького району у і півріччі 2018 року


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка