Державна служба україни з надзвичайних ситуацій



Сторінка14/173
Дата конвертації27.07.2020
Розмір2,21 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   173
Мета роботи полягає у знаходженні відомих підходів і розробці нових для використання інстинктивних механізмів для усвідомленого використання їх у інноваційній діяльності людини.

Стан досліджень дозволяє констатувати наявність численних доробок у вивченні як інноваційних, так і психологічних механізмів, виконаних науковцями і практиками різного спрямування. Це – і дослідження інноваційних процесів, взагалі, і психологічних механізмів, зокрема. На жаль, «перетин» цих робіт ще недостатньо масштабний, позаяк економісти далеко у неповній мірі залучають результати досліджень психологів для використання у практиці. І психологи, у свою чергу, ще не у повній мірі приймають участь у вирішенні соціально-економічних проблем сьогодення.

Уперше термін "інновація", що має латинське походження, зустрічається в наукових дослідженнях XIX століття по культурології і лінгвістиці. У це поняття вкладалося значення деякої культурної традиції, переміщеної в новий культурний ареал, в якому традиція трансформується в інновацію. Подальше спеціальне вивчення інновацій (а саме економічних інновацій) починається в 30-х рр. XX століття в лоні західно-економічної науки. Родоначальником інноваційної проблематики був німецький економіст Й. Шумпетер, що сформулював економічну теорію інновацій на основі ідей Н.Д. Кондратьєва. Послідовниками Й. Шумпетера, що сконцентрували дослідницьку увагу на ролі економічного ефекту від застосування великих техніко-технологічних інновацій, став цілий ряд зарубіжних авторів : Дж. Бернал, Я. Ван Дейн, Д. Гелбрейт, А. Клайнкнехт, Дж. Кларк, Г. Менш, Л. Суте, К. Фрімен та ін. Серед найбільш значущих зарубіжних робіт останнього десятиліття XX століття по дослідженню економічного виду інновацій можна назвати праці И. Ансоффа, К. Оппенлендера, Б. Санто, Б. Твісса, Р. Уотермана, М. Хучек та ін.

Аналізуючи сучасне та намагаючись спрогнозувати майбутнє можна помітити, що загальна кількість досліджень, в яких ідеться про перспективи України, є порівняно малою. Більш того, англомовних досліджень більше, аніж російськомовних чи україномовних при певному «ранжуванні» сфер досліджень. Так, має місце перевага економічно орієнтованих досліджень (ключові слова: розвиток, економіка, ВВП, індекс). Теми українського енергетичного майбутнього та різного роду «безпекових» викликів також отримали особливу увагу у вітчизняних і закордонних дослідженнях (ключові слова: ресурси, безпека, ядерний, загроза, оборона). Водночас, політичним і соціальним тенденціям приділяється менша увага в дослідженнях, що стосуються майбутнього (ключові слова: влада, демографія, соціальний, демократія) зустрічаються не досить часто. Само слово "інновація" ми" часто зустрічаємо в нашому життєво-повсякденному досвіді: на ярликах засобів побутової хімії та побутової техніки; у професійному ужитку практичної медицини, косметології, педагогіки і в багатьох інших галузях людської практики. У передових країнах говорять про майбутнє, нерозривно пов'язане з інноваційним типом розвитку суспільства, де постійні якісні перетворення здійснюються не лише в техніко-технологічній, але і в політичній, правовій, культурній, соціальній сферах суспільства.

Нині дослідження інновацій йде у різних напрямах і під різними кутами зору. Інновації розглядаються як наслідок діяльності людей, які прагнуть певних змін але часто побоюються результатів цих змін і розмірковують щодо ціни інновацій. Обговорюється інноваційна креативність, інноваційний бум, корисність інновацій та їх шкідливість. Вивчається інноваційний потенціал як окремих індивідів, так і цілих колективів. З’явився новий напрямок досліджень – психологія новизни. Зростає розуміння наявність опору інноваціям з боку поодиноких індивідів та цілих груп, позаяк людей бентежать соціальні наслідки інновацій, види і масштаби яких далеко не завжди можна передбачити у повному обсязі. Психологи звертають увагу економістів, що зміни в людських думках, які виникають окрім тих змін в очікуваннях, які викликаються змінами активних чинників, на яких будується судження. З очікуванням прибутків від витрат на інновації виникає проблема невизначеності цих очікувань. Зростає розуміння наявності ризику, що завжди є при новаціях і який призводить до готовності ризикувати в обмін на додаткову винагороду. З іншої сторони, люди різні і ризик для несхильної до нього людини є "антиблагом". У той же час, індивід є схильним до ризику, якщо збільшення міри ризику підвищує його добробут і є нейтральним по відношенню до ризику, якщо зміна міри ризику ніяк не відбивається на його рівні добробуту.

Очевидно, що усі інновації приречені на невдачу, якщо не буде довіри до їх авторів та «реалізаторів». У працях Дж. Коулмена, Р. Патнема та Ф. Фукуями простежується думка, що, довіра є, перш за все, безпосередньою основою побудови суспільних відносин. Поняття довіри є спрямованим на очікування певної поведінки з боку об'єкта довіри, найчастіше - очікування виключно добрих намірів від партнера по взаємодії. Як правило, довіра надається тим, хто демонструє своєю поведінкою, що заслуговує цього. Партнеру по взаємодії приписується те, що він при нагоді долатиме усі зусилля для того, щоб застерегти від можливої шкоди того, хто йому довіряє. В цю ознаку вкладаються такі властивості, як розуміння, чесність, виконання обіцянок, сприяння, підтримка, допомога, вірність, відвертість тощо. На жаль, інноваційні заходи далеко не завжди мають довіру з боку тих, кого результати інновацій можуть торкнутися у майбутньому.

На кафедрі психології, педагогіки і соціального управління Національного університету «Львівська політехніка» з 1983 р. проводяться дослідження якостей людини з використанням оригінальних експрес-діагностичних технологій «Покликання», «Дидакт», «Обдарованість» тощо. Зокрема, створено нові діагностичні системи «ІНН» та «ІНС», які дозволяють, з однієї сторони, визначати інноваційний потенціал людини як суму його складових: креативної, концептуальної, оптимізаційної та практичної, з другої – діагностувати наявність семи інстинктів в людини з визначенням їх рівня. Системи ІНН та ІНС розроблено із використанням доробок Мін Басадура [2], Гарбузова В.І. [4], Троіцкої І.В. [7], Фета А.І. [9] та власних досліджень. В результаті використання цих систем діагностуються згадані вище компоненти інноваційного потенціалу індивіду та наявність в нього інстинктів з індикацією їх рівнів. Отримані дані значно полегшують вирішення профорієнтаційних проблем, позаяк інстинкти є неусвідомленими детермінантами мотивації (у тому числі, і інноваційної).

Виходячи з того, що аксіологія вивчає питання, пов'язані з природою цінностей, їх місцем в реальності і структурою ціннісного світу, тобто про зв'язок різних цінностей між собою, з соціальними і культурними чинниками і структурою особистості було зроблено припущення, що інстинкти можуть розглядатися як неусвідомлені мотиватори, цінність яких є різною у функції того, яка інноваційна діяльність індивіду має реалізуватися. Звідси було зроблено висновок, що інстинкти можуть розглядатися як чинники мотивації із змінною полярністю (позитивні або негативні), тобто мова може йти про «квазіпотенціал» інстинктів.

Пілотажні дослідження, проведені на викладачах і студентах «Львівської політехніки» з використанням систем ІНН та ІНС дозволили отримати експериментальні дані, результати обробки яких за допомогою засобів математичної статистики (пакет SPSS) засвідчують продуктивність їх використання у майбутньому.



Каталог: sites -> default -> files -> files


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   173


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка