Д пед н., проф., зав каф фізики й методики викладання фізики зну



Сторінка51/120
Дата конвертації25.03.2020
Розмір4,24 Mb.
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   120
Метою цієї статті є надання практичної допомоги викладачам з математичної статистики під час застосування електронного посібника в системі навчально-методичного забезпечення з математичної статистики у вищій школі.

Виклад основного матеріалу дослідження. У зв’язку з утіленням програми комп’ютеризації навчального процесу виникла актуальна проблема використання ЕОМ при вивченні різних навчальних дисциплін. У першу чергу це стосується математики, фізики, хімії.

Одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність, ефективність освіти та рівний доступ до якісної освіти, підготовку молоді до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Досягнення цієї мети передбачає створення електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП).

Якісний навчальний електронний посібник повинен мати принаймні такі характеристики: можливість бути використаним для організації різних видів навчальної діяльності; можливість поповнення навчального матеріалу; методично обґрунтований графічний інтерфейс.

Застосування електронних посібників у навчальному процесі дозволяє: змінити процес викладання дисципліни з урахуванням досягнень у тій чи іншій галузі; підвищити кваліфікацію викладача; дозволить розширити можливості навчання, різноманітності форм і видів подання навчальної інформації.



Типовим для науково-педагогічної літератури є поглиблений опис змісту поняття “електронний підручник”. Так, М. Жалдак вважає, що для електронного посібника “характерними є гіпертекстова структура навчального матеріалу, наявність системи управління з елементами штучного інтелекту, блоки самоконтролю, мультимедійні складові” [2, с. 22].

При цьому електронний посібник забезпечує повноту дидактичного циклу процесу навчання, надає теоретичний матеріал, організовує тренувальну навчальну діяльність і контроль рівня знань, інформаційно-пошукову діяльність, математичне та імітаційне моделювання з комп’ютерною візуалізацією [4, с. 29].

Електронні посібники, безумовно, покращують рівень і якість отриманих знань, з подальшим заохоченням до вдосконалення власних умінь і навичок, заощаджують аудиторний час.

Серед основних плюсів формування матеріалу на електронному носії можна відзначити різнорідність навчального матеріалу (текст, ілюстрації, аудіо і відеофрагменти, анімація), інтерактивність, миттєвий пошук.

Використання електронного посібника покращує мотивацію студентів. Як свідчать дослідження науковців, електронний посібник доповнює традиційний підручник за рахунок подання навчального матеріалу в іншому вигляді – за допомогою акцентів на ключових поняттях, тезах та опорних схемах, великої кількості мультимедійного ілюстративного матеріалу.

Електронний посібник використовується як у фронтальній роботі за допомогою мультимедійного проектора та інтерактивної дошки, так і для самостійної роботи з навчальним матеріалом, узагальнення, повторення тощо; а також додаткових матеріалів для виконання практичних завдань [1, с. 44].

Серед основних методичних вимог до електронного підручника можна виділити його модульність, ілюстративність та мультимедійність, насиченість гіперпосиланнями, системою підказок, пошуку термінів, наявність лекційного, практичного та тестового блоків.

Електронний посібник повинен сполучати функції підручника і вчителя, довідково-інформаційного посібника і консультанта, тренажера і контролюючого знання програми. Для рішення цієї проблеми запропоновано використовувати системний підхід до створення електронних посібників. Системний підхід розглядає об'єкт як систему, що складається з безлічі взаємозалежних елементів, що утворять певну цілісність і володіючих системних властивостей. Системний підхід дозволяє не орієнтувати навчальний посібник на конкретну групу користувачів, але створювати його таким чином, що ним може скористатися практично кожен. У залежності від потреб і вже наявних знань, користувач сам вибирає матеріал для вивчення, його обсяг, технологію навчання.

Контроль знань після вивчення кожного розділу може здійснюватися за допомогою тестів, контрольних питань. У залежності від того, наскільки користувач засвоїв матеріал, можна при необхідності повторити вивчений розділ чи відкоригувати методику навчання.

Безперечно, правильне та оптимальне використання інформаційних технологій дозволяє отримати ряд переваг, що зволяє підвищити ефективність навчально-виховного процесу, серед яких можна виділити: забезпечення наочності поданого матеріалу; поєднання різних способів сприйняття інформації; підвищення мотивації за рахунок новизни такої форми навчання; здійснення поточного контролю одержаних знань самим студентом; збільшення часу роботи студента з матеріалом, що вивчається, в індивідуальному темпі; наявність об’єктивного контролю при правильному складанні тестових завдань; збільшення часу на індивідуальну роботу викладача зі студентами [5, c. 128].

Розроблена структура контролю та зворотного зв’язку містить систему тестiв, що дозволяють: оперативно виявляти рівень засвоєння кожного роздiлу; задовольняти вимоги, що висуваються до тестових завдань: надійність, визначеність, однозначнiсть, стiйкiсть; одержати об’єктивну оцінку знань, умінь та навичок.

Тести побудованi за допомогою таких форм або їхньої комбінації:



  • закритої, що передбачає вибiр учнями лише однієї правильної відповіді iз запропонованих;

  • вiдкритої, що передбачає самостiйне формулювання у виглядi цілого виразу;

  • на встановлення правильної відповідності, порядку в перелiку елементiв.

Основне призначення електронного посібника активізація процесу навчання під час вивчення, повторення, узагальнення, систематизації знань, формування умінь і навичок, застосування їх у практичній діяльності. Електронний посібник (ЕП) – це не заміна традиційного підручника та навчальної літератури (НЛ). Основними серед завдань та призначення електронного посібника є подача та пояснення необмеженої кількості навчальної інформації текстовим, адитивним, візуальним, аудіовізуальним способами із застосуванням гіпертекстових, гіпермедійних методик для більш повної реалізації дидактичних принципів самонавчання; індивідуалізація самонавчання відповідно до можливостей і запитів користувача; діагностика і контроль якості виконання поставлених навчально-пізнавальних та практичних завдань.

Методичні посібники повинні бути побудовані таким чином, щоб особа, яка навчається, могла перейти від діяльності, здійснюваної під керівництвом викладача, до самостійної, максимальної заміни викладацького контролю самоконтролем. Вони повинні містити докладний опис раціональних прийомів описаних видів діяльності, критеріїв правильності рішень, рекомендації з ефективного використання консультацій. При роботі з текстом навчального курсу необхідно виконати його структуризацію з визначенням точного переліку всіх необхідних тем, викладених у курсі, розподілом на розділи і т.п.

Навчальні матеріали в електронній формі з використанням гіперсередовища повинні задовольняти вимогам простоти орієнтації слухачів при пересуванні посиланнями. У передмові до навчальних матеріалів необхідно пояснити умовні позначки, що застосовуються для посилань, дати поради по раціональних прийомах навігації з використанням гіперпосилань.

Використання електронного посібника в системі навчально-методичного забезпечення з математичної статистики дозволить розширити коло потенційних користувачів. За рахунок включення в посібник блоку нових розробок і проблемно-орієнтованої баз даних його можна використовувати більш тривалий час і затребуваність його буде вищою, наприклад, при вивченні таких тем:



  1. “Основні поняття й задачі математичної статистики”;

  2. “Статистичні оцінки параметрів розподілу ймовірностей”;

  3. “Статистична перевірка гіпотез”;




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   120


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка