Цивільне право як галузь права


Лекція 16. Об’єднання фізичних осіб як юридичні особи



Сторінка327/327
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3,63 Mb.
ТипКурс лекцій
1   ...   319   320   321   322   323   324   325   326   327
Лекція 16. Об’єднання фізичних осіб як юридичні особи (Мандрика Л.М.)




1

Поняття об’єднання громадян та їх значення.




2

Види об’єднань громадян і їх місце в системі юридичних осіб.




3

Правосуб’єктність об’єднань громадян.




4

Політичні партії як юридичні особи.




5

Професійні спілки як юридичні особи.




6

Інші об’єднання громадян.




Лекція 17. Юридичні особи публічного права (Мічурін Є.О.)




1

Поняття юридичних осіб публічного права

280

2

Види юридичних осіб публічного права

282

3

Майно юридичних осіб публічного права

283

4

Правосуб’єктність юридичних осіб публічного права

284

5

Держава як учасник цивільних правовідносин

285

6

Специфіка АРК і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права, їх правосуб’єктність.

286


7

Майно органів місцевого самоврядування

287

8

Управління комунальними юридичними особами

289

Лекція 18. Об’єкти цивільного права ( Л.В. Красицька)




1

Загальне поняття про об'єкти цивільних прав

291

2

Види об’єктів цивільного права.

293

3

Особисті немайнові права як об’єкти цивільних прав (разом з Р.Б.Шишкою)

295


4

Речі як об’єкти цивільного права.

297

5

Класифікація речей.

299

6

Інші об’єкти цивільного права. (Р.Б.Шишка)

303

Лекція 19. Гроші та цінні папери як об‘єкти цивільних прав (Мандрила Л.М.)




1

Гроші як об‘єкти цивільних прав (разом з Р.Б.Шишкою)

305

2

Цінні папери як об‘єкти цивільних прав.

309

2.1

Поняття, значення та ознаки цінних паперів.

310

2.2

Види цінних паперів.

312

2.3

Характеристика окремих видів цінних паперів.

316

Лекція 20. Інформація як об’єкт цивільного права (Петров Є.В. Шишка О.Р.)




1

Поняття та ознаки інформації. (Петров Є.В.)

328

2

Види інформації як об’єкта цивільних правовідносин (Петров Є.В.

332


3

Реклама як об’єкт цивільного права. (Шишка О.Р.)

335

4

Види реклами. (Шишка О.Р.)

338

Лекція 21. Правочини у цивільному праві (О.Л. Зайцев)




1

Поняття та ознаки правочинів.

343

2

Класифікація (види) право чинів (разом з Р.Б.Шишкою)

347

3

Способи вираження волі в правочинах

352

4

Форма правочинів.

354

5

Умови дійсності правочинів

358

Лекція 22. Недійсні правочини (Зайцев О.Л.)




1

Поняття та ознаки недійсних правочинів.

362

2

Види недійсних правочинів.

364

3

Порядок і наслідки визнання правочину недійсними

371

Лекція 23. Представництво у цивільному праві. (Бандурка І.В., Шишка Р.Б.)




1

Поняття та значення представництва.

375

2

Структура відносин при представництві.

377

3

Підстави виникнення та види представництва

381

4

Повноваження представника.

384

Лекція 24. Довіреність у цивільному праві (Р.Б.Шишка)




1

Довіреність: поняття значення та реквізити.

387

2

Види довіреності.

390

3

Форма та строк довіреності

392

4

Припинення довіреності.

393

Лекція 25. Строки у цивільному праві. ( Р.Б.Шишка)




1

Поняття строків і термінів та їх правове значення.

396

2

Види строків у цивільному праві та їх характеристика.

398

3

Обчислення строків

402

Лекція 26. Позовна давність у цивільному праві України (Смотров О.)




1

Поняття та правове значення позовної давності.

405

2

Види строків позовної давності.

408

3

Перебіг строків позовної давності.

409

4

Наслідки перебігу строків позовної давності

413

5

Вимоги на які позовна давність не поширюється.

415

Правові системи 45 афро-азійсьских держав (від Марокко до

Індонезії) регулюють відносини на основі мусульманської правової системи. Більше 80% населення цих країн мусульмани, який а ислам

Проголошено державною релігією. Відповідно й основним джерелом права в цих країнах є релігійні канони та писангня: Сунна, Коран и т.д.

Мусульманское право как система склалось ще в VII-X вв. в

Арабському Хамефаті. Його зміст зумовлено ісламом, зокрема правила поведінки віруючих та покараннях (зазвичай релігійного спрямування) за їх невиконання. Мусульманскоеправо распространяется только на мусульман. Но все равно, даже в техстранах, где мусульмане есть основной частью населения, онодополняется законами и обычаями, кодифициpуется и модифицируется всвязи с возникающими новыми общественными отношениями. Вследствиеэтого выполняется религиозное мусульманское право и правомусульманских государств.

В 1869-1877 гг. в качестве гражданского кодекса Османской империи

была издана Аль-Маджала. Она также действовала на территории Турции до1926 г., Ливана до 1932 г., Сирии до 1949., Ирака до 1951 г. Сейчас еедействие частично сохранилось в Иордании, Израиле, на Кипре.

"Во второй половине XIX века в мусульманских странах были применяемы уголовные, торговые, процессуальные и другие законодательства, частично на основе рецепции права западноевропейских

стран. Мусульманское право играло роль регулятора семейных,

наследственных и некоторых других отношений".я51

Отличительной чертой мусульманского права является то, что оно

представляет собой одну из многих сторон религии ислама, которая

устанавливает определенные правила и объект верования, а также

указывает верующим на то, что можно делать, а что нельзя. Так

называемый путь следования ("Шар" или "Шариат") и состовляет самомусульманское право, а оно-то уже и диктует мусульманину правила

повдения в соответсвии с религией.

"В основе мусульманского права лежит четыре источника:

1) Священная книга Коран, состоящяая из высказываний Аллаха, об-

ращенных к последнему из его пророков и посланцев Магомету;

2) Сунна - сборник тардиционных правил, касающихся действий и

высказываний Магомета, воспроизведенных целым рядом посредников;

3) Иджма - конкретизация положений Корана в изложении крупынх ученых-мусульманистов;

4) Кияс - рассуждение по аналогии о тех явлениях жизни мусульман,

которые не охватыавются предидущими источниками мусульманского права. Таким суждениям предается законный, общественный характер"я52

Интересным фактом является то, что нормы шариата выполняются

населением мусульманских стран и воспринимаются как обязательные правила поведения. Интересно также и то, что "мусульманское правовое развитие арабских стран осущетсвляется прежде всего через правовуюидеологию и писхологию... Сфера мусульманского права, какидеологического фактора оказывается значительно шире, нежели рамки

применения его конкретных нормативных предписаний".я53

С самого начала ислам определял не только религиозный ритуал,

догматические и культовые особенности, но социальные институты, формысобственности, особеннности права, философии, политического

устройства, этики, морали и соцальной психологии, хотя духовная

сторона стяла все же на первом месте. В отличии от христианства,

которое отделилось от государства еще XVI-XVII веках после буржуазныхреволюций, ислам и по сей день является государственной религией.

Ислам как система общественно-религиозных взглядов соединяет в себеэлементы: религиозный культ и свод духовно-этических определений;

система норм, регулирующих социально-экономическую структуру общества;общие принципы государственного устройства.

В странах с мусульманским правом конституция не считается основнымзаконом, а эту роль играет Коран, Сунна, принципы консенсуса( Иджма )и аналогии ( Кияс ). Мусульманские юристы и богословы считают, чторегулированию норм Корана и шариата подлежат как религиозная, так и

этическая стороны общественной жизни, отношения граждан как междусобой, так и с государством. Они также утверждают, что эти нормы,

освещенные волей Аллаха, гораздо сильнее по своему действию, чем

конституционные нормы, написанные человеком. С этим как раз и связаното, что в Саудовской Аравии нет писанной конституции, а ее местозанимает Коран.

Еще со времен зарождения у мусульман средневековой

государственности в ее основе лежат два главных принципа:

совещательность (шурс, когда правители принимают решения коллективно),и суверенитет шариатских законов. "Принцип совещательности, заложенный в Коране, не получил своего юридического закрепления в институтахсредневекового государства, а потому и не приобрел обязательногохарактера. Что касается соблюдения шариатских норм или "божественного"законодательства, то это всегда являлось непременным условиемлегитимизма любой государственной власти"я5 1

Все граждане мусульманских государств имеют одинаковые права в

выборах правителя, но основным принципом выборов является принцип "достойных представителей", то есть выборы - это идеал "особенно одаренных". Только "охлюль-хальваль-акад" или особая категория знатных в праве советовать правителям и решать, является ли их политика законной по отношению к норам шариата. Законотворческая функция этой гуппы заключается в том, что они выносят решения о соответствии законов главы государства, постановлений правительства и иных нормативных актов принципам шариата. Их деятельность схожа с

деятельность государственного Совета во Франции, Верховного Суда в США, в функции которых входит конституционный надзор.

Конституционные принципы в мусульманских государствах начали складываться во время англофранцузской колонизации, а именно в 1861 была издана беем Туниса первая конституция.

Сейчас идет период кодификации мусульманского права во многих

странах, среди них Пакистан, Индонезия, а в Турции с 1926 г. вообще от

него отказались. Во многих государствах мусульманское право

конституционно считается основой законодательства. Оно применяется по многим вопросам, но особенно в гражданских отношениях, до сих пор

сохраняются шариатские суды. В некоторых странах Центральной и

Восточной Африки мусульманское право используется как обычное право. Хотя мусульманское право и оказывает огромное влияние на правовые системы мусульманских государств, но все равно сейчас наблюдается тенденция к применению таких источников права как правовой обычай и нормативно-правовой акт или законодательство. Практически во всех мусульманских стpанах влияние мусульманского права ограничивается брачно-семейными и примыкающими к ним отношениями, то есть теми, которые входят в понятие "личный статус". Египет был первым государством, которое отказалось еще в конце XIX века от мусульманского права, как от единственного источника права. В качестве примера можно еще привести Саудовскую Аравию, которая считается

страной традиционного ислама. Даже здесь все больше применяются в судопроизводстве и законодательстве "двойные стандарты", а в коммерческом праве приоритет уже отдается "англоамериканскому" праву.

Рассматривая и характеризую социально-политический строй и

правовые системы африканских государств, необходимо сначала учестьособенности обычно-правовых элементов, их разнообразие и сложность,так как они содержаться в экономике, политике и праве этих стран.

Хотя страны Африканского континента и были очень долгое время

колониями более сильных государств, которые навязывали свои правовыесистемы, но несмотря на это сохранились и местные правовые обычаи ирелигиозно юридические нормы. Во многих странах пересматриваютсяколониальные законодательства, чтобы найти необходимые условия длядальнейшего развития. Прежде всего это касается конституционногозаконодательства. Но все равно еще до сих пор действуют многие актыколониального периода.

Одной из самых характерных черт, присущих праву африканских

государств , является их неоднородность. Кроме того, что здесь

действует колониальное законодательство, огромное влияние оказывает инациональное право, а в некоторых странах и довольно-таки обширная система религиозно правовых норм, которая регулирует в основномгражданские и брачно-семейные отношения. В конце концов, почти везде распространен правовой обычай, регулирующий отношения характерные для родоплеменной организации общества и феодализма.

Среди условий, которые оказали влияние на то, что социальные

обычаи переросли в правовые, главными являются сила привычки,

внутренняя необходимость следовать этим обычаям, насильное

принуждение, принадлежность к определенному племени, роду, полу и возрасту, развитие патриархально-феодальных отношений, укрепление

власти родоплеменной знати, утверждение в обычаях имущественного и социального неравенства. Но самым главным фактором стало образование

государств, когда обычаи получили санкцию уже со стороны

государственной власти, а, следовательно, окончательно приобрели

правовую форму.

"В африканских государствах в доколониальный период суде не был

еще обособлен в специальный орган и его роль была условной в роли

общества. Африканцы свободно пользовались своими правами и в

соответствии с обычным правом судебный процесс не был детально

регламентирован правилами судопроизводства, он отличался

неформальностью"я51я0 Прав всегда был более богатый и знатный.

В связи с колониальными завоеваниями и внедрением английского

права, насильственной трансформацией обычаев в правовую форму, обычное право Африки изменилось, развилось и эволюционировало.

"В так называемых туземных судах не было проблемы установления

обычного права и судьи хорошо его знали"я52я0 Несмотря на то, что провозглашено всеобщее равенство перед судом, все равно решениея5 я0суда определяется по социальному положению физического лица, которое определяется по признакам расы, происхождения, пола и т.д.

В правовых системах африканских государств переплетаются и

органически сосуществуют три вида права: общетерриториальное,

религиозное и обычное. Как раз эта целостность и органичность и

является очень интересной особенностью этих правовых систем. Но в

настоящее время значение обычного права уменьшается и повышается значение общетерриториального права. Унифицируясь, обычное право становиться писаным правом и, наконец, объединяется с общетерриториальным.

Некоторые отрасли права, как, например, право собственности,

результируются как нормами обычного права, так и нормами колоніального происхождения. В Танзании многие нормы обязательного права английского происхождения не воспринимаются людьми, т.к. они идут в несоответствии с местным правом.

Взгляды населения Африканского континента в основном

сформировались на таких традиционных институтах, как религия, мораль, обычай.

Алексеев С.С. относит обычное право Африки к религиозно-общинным юридическим системам. Он пишет, что "они существуют в традиционно-достойном виде, находясь в состоянии, которое регулируется

формами - религиозными, обычно-общинными и другими".

В соответствии с этим правовые системы имеют облик

нормативно-догматизированных, традиционных, и в массовом правовом

сознании проявляющихся в качестве таких, где основная регулирующая сила - религиозное учение: догма веры, непогрешимость традиций.

Перед нами, в сущности, застывшая во времени предыстория права,

системы социального регулирования, которое в силу своих особых

экономических, политических, духовно-правовых условий получают однобокое, негармоничное развитие с известным приоритетом таких регулирующих форм, как религия, традиции, обычаи и др."я51

Индусское право составляет систему религиознотрадиционной семьи и является древнейшим в мире. Это не право Индии, а право общины,

которая в Индии, Пакистане, Бирме, Сингапуре и Малайзии, а также в

странах на восточном побережье Африки, преимущественно в Танзании, Уганде, Кении, исповедующей индуизм. Как и ислам, индуизм обязывает своих последователей помимо принятия на веру определенных религиозных догм и к определенному миропониманию.

В настоящее время индусское право распространяется - 300-350

миллионов индусов. Подавляющее большинство из них проживает в республике Индия.

Индия является одной из крупнейших стран мира. Ее население, мало

того, что очень велика, но еще и многонациональна, поэтому существуют различия во внешнем облике, языке, обычаях.

Религия занимает в жизни индийцев одно из важнейших мест, потому законодательство индии идет в соответствии с канонами религиозного права. Государственной религией считается индуизм, его исповедуют 83%

населения, около 12% отдают предпочтение исламу, остальные исповедуют

другие религии.

Индия долгое время была колонией Англии и только в 1947 г.

английский парламент утвердил Закон о независимости Индии. После этого

вместо Британской Индии образовалось два доминиона - Индийский союз и

Пакистан. Этот раздел произошел из-за религиозных убеждений.

Религиозные разногласия привели к кровавой войне, особенно тяжелые последствия были в Пенджабе.

Индуизм является национальной религией индийцев, так как она здесь

зародилась и распространилась в пределах индии. Главная идея индуизма

- учение о перевоплощении души, которое происходит в соответствии с кармой, то есть живой облик в будущей жизни является воздаянием за

хорошее или плохое поведение, за поступки в этой жизни. Если ты

добродетельный человек, все воплощения приведут мокше, после чего

перевоплощения больше не происходят.

"Поэтому для правоверного индуса главным является не

приверженность не доктрине, а традиционному общественному укладу.

Население страны делиться на касты. Каждой касте соответствует

определенный круг профессий и образ жизни. Впервые о кастах

упоминается в "Риг-Веде". До того, как появились касты существовали

варны: высшая - брахманы, куда входили жрецы; затем шла варна военных - кшатрии; земледельцы и торговцы составляли варну вайшьев, и, наконец, самыми низшими считались люди, относившиеся к варне шууров.

Принадлежность индуса к той или иной касте определяется еще с его

рождения по касте его родителей. Образ жизни каждого индуса должен соответствовать дхарме - нравственном кодексу.

Хотя и считается, что, несмотря на национальность, касту, все

индийцы равны, но на самом деле эти различия еще весьма ощутимы.

Например человек, принадлежащий к одной из высших каст, никогда не возьмется за работу мусорщика, даже если будет умирать с голоду.

Велика роль кастовых традиций и в брачно-семейных отношениях. В основном не сами молодые выбирают себе пару, а это делают за них

родители. Также до сих пор сохранились семьи, состоящие из разных

поколений и имеющих общую собственность. Нормальные семьи стали болем или менее обычными только в городах.

Большинство населения придерживается традиции, запрещающей разводы и вторичные браки вдов, хотя это давно уже отменено законами Индии.

С самого начала индийской государственности общественный строй

Индии состоял из групп. "Весьма любопытно, что на протяжении длинного отрезка времени индийской истории великие люди не раз предостерегали против жречества и строгой кастовой системы, против них позникали мощные движения; тем не менее медленно и почти неощутимо, словно это было предначертанием судьбы, касты росли, распространялись и зажали в своих губительных тисках все области индийской жизни. Мятежники, восставшие против каст, имели много сторонников, однако с течением времени "группа их последователей сама становиться кастой"я51

Огромную роль среди индусов играет обрядовая чистота,

отрицательным следствием которой является высокомерие, отказ есть

вместе с представителями других каст. Последний обычай живуч среди

всех каст. "Это стало признаком общественного положения, и члены

низших каст цепляются за это еще упорнее, чем члены высших. В

настоящее время в высших кастах стали отказываться от этого обычая, но

среди низших каст он по-прежнему соблюдается"я52

Браки между представителями разных каст также запрещаются. В

обычной индусской семье, где живут несколько поколений родственников,

собственность общая, и все получают наследство на равных правах.

Главой семьи считается старший родственник или отец. Иногда происходит раздел имущества среди членов семьи, если это необходимо но общая собственность гарантирует прожиточный уровень всем, как работающим, так и неработающим. Выходя замуж, женщина меняет семью, и хотя она все-таки зависит от мужчин, будь то муж, отец или сын, но имеет право на свою собственность. Молодые люди, которые исповедуют различные религии, чаще всего не заключают брак, но если такое случается, то индуска принимает ислам.

Положение женщины в правовом отношении регулируется обычным правом и законами. Ману, которые и в настоящее время играют не последнюю роль жизни индийцев, так как здесь говориться не только о праве, но и о политике, религии, морали. Обычаи также занимают в Индии определенное место, это связано с тем, что практически 2/3 населения является неграмотным.

Составной частью правовой системы Индии являются также

мусульманские религиозные учения, потому что многие индийцы, особенно

представители низших каст, приняли ислам, проникший на территорию

Индии еще в средние века.

Индия долгое время была колонией Англии, следствием этого стало

влияние англо-скасонского права, которое основывается на судебном

прецеденте.

Но англо-саксонское право действует только в городах, а в селах же

продолжает регулировать общественные отношения правовой обычай.

Навчально-наукове видання

Цивільне право в Україні:

Курс лекцій


Том перший
Відповідальний за випуск

О.І.Кириленко


Комп’ютерна верстка

Р.Б.Шишки та О.Р.Шишки



Підписано до друку 01.08.200З. Формат 60х84/16. Папір газетний.

Гарнітура Таймс. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 23,0 Обл.. вид. арк. хх.х. Заказ.
Національний університет внутрінніх справ

Україна. Харків 61080. пр.50-років СРСР,27
Видавництво “Еспада”

Україна. Харків 61080. пр.50-років ВЛКСМ,54а


Друкарня «Торнадо»

Україна. Харків 61080.Вул.. Отокара Яроша 18



1 Ця лекція є вступною для всього курсу, а від того й вирішальною для студентів та лектора. Її рівень, методологія, повнота та доступність потім впливатиме на весь лекційний курс та ставлення студентів до його вивчення і викладача.

Викладенню основного матеріалу повинно передувати коротке знайомство з аудиторією. Слід викласти дані про курс (кількість годин: лекційних, практичних занять, самостійну підготовку та її особливості, форми контролю та порядок його проведення), офіційні дані про лектора (науковий ступінь, вчене звання, посада), кафедру (історію становлення, науковий потенціал, тематику наукових робіт перспективи поповнення таланливими випускниками, традиції) консультаційну роботу, порядок відпрацювання пропущених тем, роботу з матеріалами в електронній формі, правилами вибору тем курсових робіт (для студентів заочної форми навчання – контрольних робіт), наявні методичні розробки, основні навчальні підручники і матеріали.

Враховуючи що лекція передує практичним заняттям, то на ній варто визначити студентам завдання на перше з них та ознайомити коротко із методичними вказівками.

Важливе значення має встановлення чітких критеріїв оцінки роботи студента над опануванням курсу цивільне право як такого, що визначає професійний рівень юриста. При тому варто уникати спрощеного підходу до його засвоєння. Для студентів стаціонару основу складає лекційний курс підсилений рекомендованими у встановленому порядку підручниками. Слід уникати посібників. Навпроти, для студентів заочної форми навчання допустимо засвоєння навчального матеріалу за посібником.

Заздалегідь слід встановити і потім ретельно дотримуватись пільг для відмінників – студентів, котрі активно працювали на семінарах і практичних заняттях, науковому гуртку. Вони як стимули мають важливе значення для проведення практичних занять. Мова йде про так звані «автомати». Лектор давно використовує таку форму заохочення відмінників навчання але з певними особливостями: студент складає іспит разом зі всіма, але на вибір відповідає лише на одне питання. Якщо він на нього успішно відповів то йому з урахуванням його роботи на протязі семестру виставляється вища оцінка. Якщо ж ні – то оцінка виставляється за відповіддю на всі питання білету. Залік можна виставляти за результатами успішної роботи по предмету на протязі семестру. Сучасні навчальні технології надають змогу провести іспит та особливо залік методом тестового контролю.

Якщо кафедра підтримує чи має власну наукову школу – переваги повинні віддаватися її навчальним розробкам.

Доцільно запровадити науковий гурток, або проблемну групу. Бажано щоб цю роботу очолив лектор або провідний фахівець кафедри. При тому її варто орієнтувати на певну тематику, але надавати можливість прояву ініціативи самими студентами. Слід заздалегідь розробити перелік проблемних тем студентських наукових досліджень. Для визначення необхідності цієї діяльності доцільно коротко розкрити перспективи наукової діяльності взагалі.


1 Ми наполягаємо на тому, що право є системою і рішуче відхиляємо тезу про те, що право – сукупність правових норм. Систематика права побудована на певних підходах, залежностях одного рівня норм від інших, сталостях цих підходів, єдності і диференціації цивілістичних конструкцій тощо.

1 Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня у справі №1-10/2004 за офіційним тлумаченням терміну „охоронюваний законом інтерес” постановлено, що у логічно-смисловому зв’язку з епоняттям „права” треба розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законм України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам // Урядовий курєр.-2004.-№239

1 Загалом такі вимоги визначаються державними стандартами освіти за тією чи іншою спеціальністю. Зокрема це спеціальності правознавство, правоохоронна діяльність. Цивільне право викладається і в деяких вузах економічного і гуманітарного спрямування

Останнім часом появилась ціла низка гідних уваги підручників та посібників. Серед останніх звернемо увагу на наступні: Цивільне право України: Навч. посіб. /Ю.В.Білоусов, С.В.Лозінська, С.Д.Русу та ін. – За ред. Р.О.Стефанчука.-К.: Наукова думка; Прецедент. 2004.-448с.; Цивільне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. І.А.Бірюкова, Ю.О. Заіки. К.: Істина. 2004. 224с.; Харитонов Є.О., Калітенко О.М., Зубар В.М. та ін. Цивільне і сімейне право України: Навчально-практичний посібник. Вид. друге, перероб. і доповн. За ред. Є.О.Харитонова, А.І.Дрішлюка –Х.: ТОВ “Одісей”, 2003, 648с.

Розробкою навчальної літератури з цивільного права переймаються фахівці Києва, Харкова, Одеси, Львова. Заявили про себе цивілісти Хмельницького, Дніпропетровська.


1 Визначально на території сьогоднішньої України діяло звичаєве право. У подальшому на формування цивільного права спочатку вплинула візантійська культура яка виявилась напрочуд сприйнятною для заповнення прогалин звичаєвого права, відповідала ідеї верховенства держави над людьми і класами, була зв’язана з релігією яка теж пристосувала ідеї римського цивільного права до своїх потреб, популярністю імперської правової традиції у сусідніх країнах (Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Східна традиція. Одеса, Юрид. літ. 2000. –С.178-179). Із запозичення Київською Руссю християнства з Греції та Візантії прибули священники, архітектори, художники які принесли із собою культурні в тому числі, правові цінності. У подальшому особливе значення у цьому відіграли Базиліки принцип побудови яких потім був покладений у Звід законів Російської імперії.

Територія сьогоднішньої Західної України була під впливом німецької трактовки римського цивільного права. Це зумовлено історичною долею українських земель які передували від впливом греко-візантійського Сходу та латинського Заходу. Довгий час перебування під шляхтою та Литвою теж не пройшло даром.

З приєднанням України до Росії вона була втягнута в загальнодержавний напрямок формування її правової і зокрема цивілістичної культури. Більшість російських юристів отримували освіту у Німеччині. До того традиційна пов’язаність долі Російської імперії з Німеччиною теж вплинуло на формування її правових традицій. Опісля французький напрям російської политики привніс ідеї Code Napoleone.

В радянський період цивільне право розвивалось відповідно його публічної доктрини: в праві приватним все публічне.



Новітня кодифікація цивільного права є наслідком якісної зміни соціальних цінностей в українському суспільстві, відображенням процесів інтеграції і глобалізації. Напрям останньої – адаптація законодавства України до законодавства ЄС.

1 Урядовий кур’єр,-2003, -№245.

1 Див.: Гражданское право.Учебник.-3-е изд. перераб. и доп./ Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К. Толстого. –М.: 1998. –Ч.1.

2 Див.: Советское гражданское право. М.: 1975. –Ч.1. –С.15.

3 Див.: Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н.Азімов, М.М.Сібільов, В.І.Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н.Азімова, доцентів С.Н.Приступи, В.М.Ігнатенка. –Х., Право. 2000.-С.14

1 Символічність права взагалі і цивільного зокрема в нормотворчості набула загрозливого характеру внаслідок того, що інколи одні і ті ж поняття мають зовсім різний зміст. Це привносить в право більше шкоди чим користі. Але реальність така.

2 Аглоритм – система правил для розв’язання задач певного класу. Він характеризується детермінованістю, масовістю застосування, дискретністю, ефективністю. Термін алгоритм введено у нормотворчість: Постанова НКРЕУ від 01.10.2002р. № 1089 “Про алгоритм перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії” /Урядовий кур’єр, 2002, №227.


1 Див. А.В. Луць. Принципи договірного права. Автореф. дис…канд. юрид. наук. К., 2000

1 Принципово помилково змішувати предмет цивільно-правового регулювання та об’єкти цивільного права у широкому сенсі. Див. Цивільний кодекс України; Коментар.-Х.: ТОВ “Одісей”, 2003. –С.8

1 Див.: Гражданское право. Часть І. Учебник/ Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. М.: ТЕИС, 1996.-С.6

1 Див. Вильнянский С.И. Лекции по советскому гражданскому праву. Х.: 1958. – С.9

2 Див. Братусь С.Н. Предмет и система гражданского права. М., 1963.-С.11; Алексеев С.С. Предмет социалистического гражданского права. Свердловск. 1959, -С.25.

3 Толстой Ю.К. Понятие права собственности //Проблемы гражданского и админисративного права /Под ред. Б.Б. Чепахина, О.С.Иоффе, Ю.К.Толстого. Л., 1962, -С.143; Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений. Л., 1988. –С.3-8.

4 Див. Советское гражданское право / Под ред. В.А.Рясенцева. М.1975. Т1. –С.4

5 Див. Гражданское право: Учебник. / Под ред. А.А. Пушкина и В.Ф. Маслова Ч.1. К. 1983. –С.

6 Див.: Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н.Азімов, М.М.Сібільов, В.І.Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н.Азімова, доцентів С.Н.Приступи, В.М.Ігнатенка. –Х., Право. 2000. – С.11-12. Такий підхід відображено і більш ранніх роботах наукового і навчального характеру.

1 Як на нас то мова йде про автономність волевиявлення які інколи розглядаються як синоніми. Але воля – внутрішнє моделювання майбутньої поведінки яка може бути детермінована потребами людини, певною обстановкою, існуючими правовими моделями тощо. Воля як внутрішній намір особи може бути і неправомірною і це не має правового значення до тих пір поки вона не буде реалізована у конкретних діях чи бездіяльності (волевиявлення).

2 Більш детально дивись Гражданское право. Часть І. Учебник /Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. –М., ТЕИС, 1996, –С.9-12

3 Це надає великого значення гевменевтиці, соціоніці і синергетиці.

4 Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. –Х., Право. 2000. – С.8-9

1 Навряд чи внутрішні відносини управління акціонерним товариством можуть визнаватися адміністративно-правовими.

2 Див.: Красавчиков О.А. Гражданские организационно-правовые отношения /Антология уральской цивилистики. 1925-1989: Сборник статей. М.: Статут. 2001. – С.163

3 Там же –С. 163-165.

1 Див. Шишка Р.Б. Предмет цивільного права //Вісник університету внутрішніх справ, № 6’1999, - С.22-27

2 Див.: Покровський И.А. Основные проблемы гражданского права. М.: Статут. 1998. -С.40

1 Див. більш детально Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. Кн.1. К., Юрінком Інтер, 2002, –С.20-21

1 Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002, - С. 34

1 Теория государства и права под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова, - С. 237.

2 Алексеев С.С. Общая теория социалистического права. Свердловск, 1963., -С.. 151.

3 Гражданское право под ред. Т.И. Илларионовой, Б.М. Гонгало, В.А. Плетнева. М. 1998г., -С. 12.; Черданцев В.Ф. Теория государства и права. М. 1999 . -С. 187.

1 Иоффе О.С.. Советское гражданское право. Курс лекций. ЛГУ, 1958, -С.. 17

2 Яковлев.В.Ф. Россия: экономика, гражданское право.М, 2000, -С. 31, 40.

3 Гражданское право. Под ред. Т.И. Илларионовой, Б.М. Гонгало, В.А. Плетнева, -С. 12.

4 Див. Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами. –М.: «Лекс Книга» «2002. 160с.

1 При застосуванні акупунктурного методу викладання цивільного права в якості прикладу бажано навести структуру дерева.

Принципи цивільного права як і інших галузей права можна уявити собі у виді дерева де корені – економічна, соціальна, політична база чинного законодавства, стовбур – загально правові принципи, велике гілля – принципи супергалузей чи міжгалузеві принципи, їх відгалуження – принципи галузей права , а дрібне гілляччя – принципи інститутів права. Відповідно – листя може образно вважатися нормами права до яких правові ідеї у вигляді живильного соку поступають по цим каналам і визначають їх спрямованість та дієвість.




1 Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002, - С. 41

1 Богданов Е.В. Категория «добросовестности» в гражданском праве //Росийская юстиция.1999, №9.

1 Ми вважаємо, що для спеціальності “Правознавство” це не оправдано мало, загрожує відхиленню від встановлених вимог щодо підготовлених спеціалістів. Цивільне право - фундаментальна навчальна дисципліна, що формує правознавця. Навіть за тої умови коли ці фахівці готуються для потреб МВС України ми повинні витримати державний стандарт юридичної освіти. Інша справа – правоохоронна діяльність, де може допускатися, і то не бажано, його скорочений курс.

2 Але це зовсім не означає, що повинні бути різними кваліфікаційні знання та вміння правознавця. У тих випадках де зменшене аудиторне навантаження повинна збільшуватися доля самостійної підготовки.

3 В літературі теза про існування підгалузей права піддається критиці. Але до тих пір поки не буде запропонована більш доцільна конструкція чи не прийнято новий термін, щоб узагальнити близькі між собою інститути права ми будемо опиратися на загальноприйняту систему.

1 Див.: Шишка Р.Б. и др. Предпринимательское право Украины: Учебник/ Р.Б. Шишка, А.М. Сытник, В.Н. Левков и др./ Под общ. ред. канд. юрид. наук Р.Б. Шишки. –Х.: Эспада. 2001.- С. 352

1 Не дивлячись на низку науково-практичних форумів з методики викладання цивільного права ці питання так і лишаються відкритими. Здебільше рекомендації таких конференцій зостаються рекомендаціями і певний час використовуються обмеженим колом учасників певного наукового форуму.

2 Зв’язку з цим цивільне право і цивільний процес повинні викладатися паралельно, а може у загальні положення про цей процес раніше. Наприклад, при вивченні інститутів обмеження у дієздатності, визнання недієздатним визнання безвісти відсутнім, об’яви померлим було б корисним паралельно розглянути категорію справ з особливого провадження. При такому підході норми матеріального права б отримували комплексне, зриме, всеосяжне підкріплення нормами процесуального права. Якщо певний інститут цивільного права буде супроводжуватися відповідним інститутом процесуального права виграє від цього студент.

1 Воно може здаватись дещо штучним, але з огляду гна профілізацію підготовки правників такий захід є виправданим. В той же час ми на боці тих, хто вважає що немає цивільного права ні прокурорського ні міліцейського тим паче.

1 Термін “джерело права” веде своє походження з римського права.

1 Правова система Європейського Союзу , яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.

1 Див.: Керимов Д.В. Понятие источника советского социалистического права //Ученые записки ЛЮИ, Вып. У, 1951, -С.89.

1 Див.: Колісник Т.В. Внутрішнє законодавство України як джерело міжнародного приватного права. Х.: дис. ..к.ю.н. 2003.

2 Так, ЦК України і Господарський кодекс України прийняті в один день, але перший до обіду а другий після обіду. Якщо б Президент України їх підписав то другий мав би першість перед ЦК.

3 Національний менталітет і правова культура, законопослухання є важливою складовою частиною права. Якщо навіть самий кращий закон громадянами не виконується то він перетворюється у пусту формальність. Повага до закону є визначальною у формування правової культури. Можна закон знати напам’ять але у повсякденному житті його ігнорувати.

Ні про яку повагу до закону можна говорити коли не тільки пересічні громадяни але і його “стражі” не дотримуються звичайних правил дорожнього руху, особливо при переході вулиці.



1 Див. Цивільний кодекс. Частина перша. Модель. Рекомендаційний законодавчий акт Співдружності Незалежних Держав. Прийнятий на п’ятому пленарному засіданні Міжпарламентської асамблеї держав – учасників Співдружності Незалежних Держав 29 жовтня 1994р.//Приложение к Информационному бюллетеню МПА государств – учасников СНГ”, 1995, №6.

2 Див. Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002, -С.62

3 Див.: Цивільне право України. Частина перша. [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти /Ч.Н.Азімов, М.М.Сібільов, В.І.Борисова та ін.]; За ред проф. Ч.Н.Азімова, доцентів С.Н.Приступи, В.М.Ігнатенка. –Х., Право. 2000. – С.24

1 Урядовий кур’єр –2004, - №74.

2 Resolution of 26 may 1989 (of European Parlament) on Action to Bring into Line the Private of the Member States //Official journalC. 158/400/26/may/1989.

3 Presidency Conclusision of Council of the European Union //The meeting in Tampere, Brussels ,18 October 2001. -P.2.

4 Навпроти ст. 4 ЦК РФ цивільне законодавство вказує у вузькому сенсі – тільки саме ЦК і інші федеральні закони.

1 Запропоновані нами параметри та їх означення можуть бути запропоновані науковому співтовариству для подальшого вироблення алгоритму юридичної сили нормативного акту чи окремої норми права, або спеціальної програми.

1 Якщо при вирішенні навчальних завдань допускається ігнорування постанов вищих судових органів, то у студентів може скластись негативне ставлення до них. Тож при навчанні слід максимально звертати увагу на рішення судових інстанцій. В іншому разі можливий відрив вишколу від практики.

2 За наявності детермінантів визначення юридичної сили нормативних актів доцільно дати їх математичну формулу, якою можна було б користуватися на практиці.

1 За ідеєю робочої групи мислилось, що новий ЦК повинен був би стати своєрідною конституцією громадянського суспільства. Але на жаль так не сталось.

При прийнятті ЦК з нього було вилучено дві книги – сімейне і колізійне (міжнародне приватне) право. Внаслідок цього розірвана генеральна його ідея.

Більшість ідей сучасних цивільних кодексів по суті імплентовані з ЦК Франції 1804 р. Кодекс став прообразом для цивільних кодексів Італії, Бельгії, Нідерландів, Польші. Швейцарії та інших країн. Тому вважаємо за доцільне хоча б коротко ознайомимося з його історією.

Епоха Наполеона знамення п’ятьма основними кодексами Франції: Цивільним, кримінальним, торговим, цивільно-процесуальнним та кримінально-процесуальним. Французьський цивільний кодекс ( у подальшому ЦК) був прийнятим першим і увійшов в історію під назвою Кодекса Наполеона.

В склад створеної 13 липня 1800 р. комісії з розробки його проекта були включені видатні юристи Франції: Тронше, Порталіс, Малльвіль, Біго-Преамке. Вони опирались на юридичну доктрину, революційне законодавство, традиційні положення французьского звичаєвого права, а також римське приватне право.

Проект було розроблено за 4 місяці й направлено для обговорення виших судів, а після їх зауважень проект повинен пройти звичайну процедуру його прийняття: розгляд В Державній раді, Трибунаті, Законодавчому корпусі та Сенаті. Однак в Трибунаті та Законодавчому корпусі проект ЦК був заблокований в зв’язку з тим, що ряд його положень суперечили революційній законності. Перший титул «Про право та закони взагалі» був відкинутий. За таких обставин і побоючись що така доля спіткає й інші титули проекту уряд його забрав на доопрацювання, а Наполеон своєю владою киключив зі складу Трибуната та Законодавчого корпусу основних критиків проекту і ввів нових членів. Створена таким чином більшість сприяла швидкому обговоренню й прийняттю всіх титулів в виді окремих законів. Закон 21 березня 1804 г. об’єднав всі 36 титулів у склад єдиного ЦК Франції. В 1807 р. він отримав назву Кодекса Наполеона, а в 1816р. знов перейменований в ЦК Франції. Але в історію він уввійшов саме як Кодекс Наполеона при тому, що сам Наполеон не приймав безпочередньої участі в його розробці. Він усвідомив його необхідність для укріплення режиму й активно керував роботою з його створення та просування, і як свідчать деякі дані збереженню недоторканності його основних ідей.



ЦК Франції структурно побудовано по інституційній системі і складається з ввідного титулу, що встановлює порядок опублікування, дії та застосування законів, та трьох книг: перша присвячена особам, друга – правилам про майно та різні видозміни власності, третя - різні способи набуття власності.


1 Див.: Головатий С. і др. Передмова до проекту Цивільного кодексу України /Українське право, 1996, Число 2, (Спецвипуск), 1996, –С.23-26

1 На той час начальник кафедри цивільно-правових дисциплін Університету внутрішніх справ

2 Довгерт А.С. Проект нового Цивільного кодексу України: теорія та проблеми /Вісник Університету внутрішніх справ, 6’1999, –С.12.

3 С. Головатий та інші. Передмова до проекту Цивільного кодексу України //Українське право. –1996, Число 2 (Спецвипуск) Реформа цивільного права в Україні.-С.8-9

4 Правова система Європейського Союзу , яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.

1 Впритул до третього читання в проект ЦК входила ще одна книга 6 – Сімейне право. Але склалось так, що насамперед був прийнятий альтернативний проект СК України, який введено у дію з 1 січня 2003 р. Така доля з розробкою проекту закону “Про міжнародне приватне право” спіткала й книгу 8.

1 Впритул до останнього читання в проекті ЦК була книга сьома “Міжнародне приватне право” присвячена врегулюванню цивільних відносин між суб’єктами цивільного права які підпорядковані різним правовим системам і побудована за структурою самого ЦК. Але вона була вилучена, що негативно вплине на регулювання цивільних за своєю природою відносин за участю міжнародного суб’єкта. Її ідеї використані при розробці спеціального Закону України “Про міжнародне приватне право”.

2 Урядовий кур’єр. -2003, -№142.

1 Див.: Головатий С. і др. Передмова до проекту Цивільного кодексу України /Українське право, 1996, Число 2, (Спецвипуск), 1996, - С.6-7

2 Див.: Гражданское право. Часть І. Учебник/ Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. М.: ТЕИС, 1996. –С.26

1 На наш погляд передчасно відмовлятися від концепції підприємницького права і його основного закону.

1 Інколи ці акти переслідують відомчий інтерес. Наприклад, зважаючи на те, що ліцензії на здійснення певних видів підприємницької діяльності видаються через міністерства і частина збору залишається у їх розпорядженні була тенденція до збільшення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.

1 Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общин положення: Изд. 2-е, испр. –М.: “Статут”, 2000, -С.129 (648с.)

2 Таке формулювання є не беззаперечним і ось чому. На момент укладення цивільного договору ще нема його сторін, а лише особи, які мають намір укласти такий договір. Сам договір і може не відбутися. Крім цього відносити договір до актів цивільного законодавства безпідставно. Процедура прийняття нормативного акту компетентним на це державним чи іншим органом зовсім інша чим укладення договору.

1 Цікаво, що Кодекс Наполеона відкривався забороною на застосування звичаїв як атрибуту старого феодального режиму. Вважалось, що варто встановити належні закони і необхідність у звичаях відпаде. Проте безмежна віра в закон була підірвана його критикою К.Ф.Савин’ї та його послідовників. Вона полягала у тому що не всі відносини у цивільному праві повинні і можуть юбути врегульовані законом. Тільки норми що виникли самі по собі і спричинені цивільним товарооборотом, виходять від самих учасників цивільних відносин, на практиці перевірені і є ефективними є бажаними для застосування.

1 Див більш детально Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002, - С.69-71

1 Ця лекція є сугубо науковою, абстрактною, розрахованою на зацікавлених у науковій творчості осіб. Вона містить елементи філософії, наукознавства і опирається на науку цивільного права. Вона буде дещо скучнуватою і не всякий студент зможе її дочитати до кінця, а тим більше розібратися у спеціальних конструкціях. Однак, ми все-таки радимо набратися терпіння і опанувати репрезентований матеріал.

Лекція містить ряд спірних моментів і авторське бачення їх вирішення.



2 Ця проблема є доволі складною і інтерес до неї не слабне. Дивись більш детально матеріали науково-практичної конф. Методологію юридичної науки 13-14 грудня 2002р., Методологія приватного права. Київ. 30 травня 2003р.

3 Рекомендуємо звернути увагу у цій збірці на роботу Жукова В.І. Количественные и качественные методы в методологии гражданского права (с.5-31) та інших.

1 Лихачев Д.С. Поэтическая природа Бориса Пастиернака //Литература –реальность- литература.-Л., 1984. –С.32.

1 Перевірка на практиці. Для природничих наук це визначається шляхом експерименту і порівняння із попередником. Для суспільних наук проблема верифікації отриманого результату може мати суб’єктивну основу.

1 Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М.: Статут ( в серии «Классика российской цивилистики) 1998. - С.77

2 Такими конструкціями юридичних осіб були районне агропромислове об’єднання (РАПО) та обласне агропромислове об’єднання, що проіснувала більше двох років.

1 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. Кн.1. К., Юрінком Інтер, 2002, -С.41.

1 Толстой Ю.К. К теории правоотношения. –С.30-31

1 Загальна теорія цивільного права /За ред. О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової, -К.: 1992. с.60-61, С.73; Гражданское право. Часть І. Учебник / Под ред. Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. М.: ТЕИС, 1996

1 Інколи доцільно студентам під час лекцій влаштовувати паузу для розрядки, особливо у критичні періоди лекції ( через 15 і 45 хвилин) або перед традиційно важким для засвоєння питанням. Під час пауз варто сповіщати відомості-поради, які у подальшому їх можуть пригодитися у їх професійній діяльності, іншу цікаву інформацію. Наприклад у даному разі ми вважаємо доцільним порадити як зробити професійну кар’єру:

  1. приходити на роботу раніше безпосереднього керівника;

  2. підтримувати добрі стосунки з його помічниками, оточенням, особливо з колегами-жінками;

  3. цінувати свій робочий час;

  4. не звертатися до керівника з питаннями на котрі не маєте готового рішення;

  5. не обмежуватися лише своїми прямими обов’язками і не відмовляйтеся від роботи що не має відношення до вас, особливо у тому разі коли її вам доручають;

  6. давайте начальнику зрозуміти, що вам комфортно у його присутності навіть якщо це не так;

  7. щиро пропонуйте свою допомогу якщо у начальника накопичилось багато проблем;

  8. час від часу нагадуйте шефу, що ви здатні на більше;

  9. високо цінуйте себе і не таїть цього від колег та начальника. Але в міру;

  10. пропонуйте керівнику нестандартні рішення по реорганізації підрозділу (фірми) і вирішення справи;

  11. ніколи не говоріть шефу “це неможливо” або “це не входить у коло моїх обов’язків”;

  12. не показуйте свого поганого настрою на роботі;

  13. ні за яких обставин не спорте з шефом у присутності вищестоящого начальства;

  14. будьте на виду. На оперативках і нарадах сідайте за стіл і не забивайтесь у куток, де вас не видно;

  15. не беріть лікарняний лист без вагомих причин. Це може дратувати колег, особливо якщо їм приходиться виконувати вашу роботу;

  16. не відмовляйтесь від понад урочних робіт;

  17. вірте в успіх, навіть якщо обставини складуються не на вашу користь;

  18. займайтеся науковим пошуком, науковою роботою, виступайте із фаховими статтями у спеціалізованих засобах масової інформації.

2 В Україні попри існування більше 180 ВЗН юридичного профілю юристів бракує. Понад 75 відсотків посад юрстконсультів є вакантними. Протягом першого півріччя 2004р. забезпеченість правовим обслуговуванням підприємств зменшилося на 10 відсотків. Це призводить до росту порушень чинного законодавства. Див. В Україні бракує юристів //Урядовий кур’єр, -2004. №166, -С.4

1 Теорія юридичного факту була розглянута у курсі Теорії держави і права. Тому ми не вважаємо за потрібне знов повторювати загальні положення про юридичні факти.

1 В цей перелік ввійшли:

    1. фільми зміст яких може завдати школи моральному і фізичному вихованню;

    2. посягання на права і свободи людини;

    3. пропаганда війни;

    4. розпалювання національної або релігійної ворожнечі;

    5. заклики до зміни шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності держави;

    6. пропаганда фашизму, неофашизму;

    7. приниження і образа нації або особливості за національною ознакою;

    8. бузувірство і блюзнірство, неповага до культурних пам’яток, національних і релігійних святинь;

    9. художньо невиправданий показ насильства і жорстокості, зокрема, із застосуванням зброї;

    10. приниження особистості, знущання з приводу фізичних вад (каліцтво);

    11. прояви жорстокості щодо дітей;

    12. прояви брутального ставлення до жінок;

    13. прояви жорстокості щодо тварин, рослин;

    14. дифамація, образа особистості або організації;

    15. зображення самогубств;

    16. грубе спокушення жінки, ґвалтування;

    17. безсоромні жарти і непристойності, зокрема словесні (вербальні);

    18. легковажність до венеричних захворювань;

    19. оголення генеталій;

    20. художньо невиправдана демонстрація статевих відносин, порнографія;

    21. пропаганда невігластва і неповаги до батьків;

    22. пропаганда наркоманії.

2 У проекті ЦК України вказувалося безпідставне збагачення тощо. У подальшому ЦК розрізняє власне саме безпідставне збагачення та збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх для цього підстав.


1 Тархов В.А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций. 1997., с. 146.

1 Купчинский В.А. Личность, свобода, право. М. –1978ю – 207с.

2 Скакун О.Ф. Теорія держави і права, Х, 2000 - 655с.

3 Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М. , 1979,- 227с.

4 Толстой Ю.К. Содержание и гражданско-правовая защита права собственности в СССР.Л.,1995.-с.60.

5 Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. М. “Статут”- 2000.– с. 365.

6 Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. М. “Статут”- 2000.– с. 286

7 Гражданское право под ред. Братусь С.Н. – 1969, с. 84.

1 Синайский В.И. Русское гражданское право. М. –2002.

2 Регольсберг, Общее учение о праве. Перев. И. Базанова, 1897.

3 Петражицький Л.И. Вказ роб. –С.34-35.

4 Кельзен. Вказ роб. –С.88

1 Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. – М., 1950.

2 Гражданское право – /Учебник под ред А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого, М. 1999, с. 561

3 Мирошникова Н.И. Механизм реализации субъективных гражданских прав – Ярославль – 1989., с.7.; Грибачов В.П. Вказ роб. –с. 44

4 Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М., 1974. С. 227.

5 Сивкова Л.А. С.14.

6 Матузов Н.М. Теоретические проблемы субъективного права. Дис… докт. юрид. наук. Саратов. 1973, -С.175

1 Шишка Р.Б. Охорона права інтелектуальної власності. Авторсько-правовий аспект. Монографія. – Х. 2002., С. 271.

2 Грибанов В.П. Вказ. Роб.–с. 44

1Советское гражданское право –ч.1 Под общ. ред В.Ф. Маслова, А.А. Пушкина – 1983- К. стр. 242.

2На думку В.І. Синайського, “в основе классификации прав заложен объект, на который направлены гражданские права или само отношение лиц” - Синайский В.И. Русское гражданское право. М. –2002. С.59. Думається що зміст будь-якої класифікації укладається у встановленні родових ознак тієї чи іншої категорії, за допомогою яких можна розсортувати вихідний матеріал.

3 Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву. - М. 2002, Т.1. С. 78.

1 Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. М., 1997. С. 223.

2 Агарков М.М., Вказ роб. с.73.

1 Грибанов В.П. Вказ. Роб. – с. 22

2 Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. гл. 6, 1917; Гойхбарг А.Г. Хозяйственное право РСФРР, 1, Вид. 3, -С. 52.

1 Доманжо В. Ответственность за вред, причинённый путём злоупотребления правом. «Уч. Зап. Казанского ун-та», книга пятая, 1913, С.1.

2Советское гражданское право –ч.1 под общ. ред В.Ф. Маслова, А.А. Пушкина – К. –1983.- -С. 245.

1 Бару М.И. О статье 1 Гражданского кодекса. – Советское гражданское право, 1958, с. 117.



2 Иоффе О.С. Советское гражданкое право. М., «Юридическая литература», 1967, -С. 311.

3 Братусь С.Н. О пределах осуществления гражданских прав. «Правоведение», 1967, №3, С. 80-81.

1 Болвачева Н.Е. Ограничение как средство гражданско-правового регулирования //Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып.7. /Под ред. О,Ю.Шилохвоста. М.: НОРМА, 2003, -С.1-27; Братко А.Г. Запреты в советстком праве. Саратов, 1979; Камышанский В.П. Право собственности: пределы и ограничения. М., 2000; Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве. Саратов, 1994; Мечетина Т.А. Ограничение права собственности: проблемы публичных и частных интересов: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. Рязань, 2001; Приходько И.М. Ограничения в российском праве (проблемы теории и практики): Автореф. дис. … канд. юрид. наук.Саратов, 2002; Туктаров Ю.А. Понятие и особенности гражданско-правовіх гарантий //Журнал российского права. 1999, №10.

1 Камышанский В.П. Право собственности: пределы и ограничения. М., 2000,-С.111

1 Грибанов В.П. Вказ. робота. –С. 104

1 Синайский В.И. по данному поводу притримувався настуної точки зору: «.. защита может даваться в трёх случаях: не только тогда, когда право уже нарушено, и – во избежания нарушения права в будущем, но и тогда, когда нарушение только происходит.» - Синайский В.И. Русское гражданское право. М.2002., С. 183.

14 Малеин Н.С. Охрана прав личности советским законодательством. М., 1985. -С.18

45 Иоффе О.С. Советское гражднское право. М. ,1967. С. 472

46 Малеин Н.С. Гражданский закон и права личности с СССР. – М., 1981. – С.192

47 Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 1981,- С. 192

48 Бояринцева М. Адміністративно-правовий статус громадян: до питання про склад елементів. – Право України, 2002.№ 8, с. 24.


50 Бояринцева М. Адміністративно-правовий статус громадян: до питання про склад елементів. – Право України, 2002.№ 8, с. 24.

1 Илларионова Т.И. Система гражданско-правовых охранительных мер. //Автореф. на соиск. …. Доктора юрид. наук. Свердловск 1985-С.4,7.

52 Урядовий кур’єр. 2002. №58

1 Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. М.: Изд-во МГУ, 1972. С.168; Усенко М.И. Гражданско-правовая защита прав и свобод советских граждан. Советский закон и гражданин. Юридический справочник. В 2.ч. Ч.1 /Под ред Б.М.Бабия. Киев, «Наукова думка», 1980. С.51; Рясенцев В.А. Осуществление и защита гражданских прав. Советское гражданское право. Учебник: В 2 ч. Ч.1./Под ред В.А. Рясенцева. М.: Юрид. лит. 1986. С.265-266.

1 Брагинский М.И. Возникновение гражданских прав и обязанностей, осуществление и защита гражданских прав //Комментарий части первой Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей. М.: Фонд «Правовая культура»,.1995. С.56; Клейн Н.И. Возникновение гражданских прав и обязанностей, осуществление и защита гражданских прав // Комментарий Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой /Отв. Ред. О.Н. Садиков. М., ЮРИНФОРМЦЕНТР. 1995. С.35

2 Стоякин Г.Я. Меры защиты в советском гражданском праве: Дис… канд юрид. наук. Свердловск 1973. С.82

3 Басин Ю.Г. Основы гражданское законодательства о защите субъективных гражданских прав //Проблемы применения Основ гражданского законодательстьва и Основ гражданского судопроизводства Союза СССР и союзных республик. Саратов. 1971. С.36-37

1 Зокрема щодо першого то вона визначена заповідями Ісуса Христа:

  1. Полюби Бога всім серцем твоїм.

  2. Не створи собі кумира.

  3. Не проголошуй імені Господа даремно.

  4. Шість днів працюй, а сьомий Богу.

  5. Шануй батька и матір свою.

  6. Не вбивай.

  7. Не прелюбодій.

  8. Не кради.

  9. Не обманюй.

  10. Не заздрь.




1 Научно-практический комментарий К Основам гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик /Под ред. Братуся С.Н., Флейшиц Е.А., М., 1962.-С.8, Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений. М., Госюриздат, 1961, –С.161

2 Вершинин А.П. Судебная форма защиты субъективных прав. // Правовые и специальные средства охраны социалистической собственности. //Тезисы выступлений к областной научно-практической конференции. Х., 1989,-С.11

3 Паварс А.Я. О проблеме гражданско-правового регулирования частной дееспособности несовершеннолетних // Правоведение-1967, №4, -С.26.

4 Германское право. Часть 1. Гражданское уложение: Пер. с нем./ Серия: Современное зарубежноз и международное частное право. –М., Международный центр финансово-экономического развития. 1996, -С.188

5 Матузов Н.И. Гражданско-правовой статус личности: понятие и стуктура //Правопорядок и правовой статус личности в развитом социалистическом обществе в свете Конституции СССР 1977г. Саратов, 1980, -С.192.

6 Матузов Н.И. Личность,Права, Демократия, Теоретические проблемі субъективного права. –Саратов, 1972., -С.58, 66,

7 Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. М., Юрид. лит. 1974, -С.122

1 Гегель И. Философия права. –М.: Академ. Книга, 1990.- С.78

2 Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. М., 1950, -С.6

3 Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. –М.: Юриздат, 1940.-С.28

4 Там же.

5 Братусь С. Н. О соотношении гражданской правоспособности и субьективных прав // Сов. государство и право. –1949. –№ 8.- С..40-43

1 Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. М., 1950, -С.6

2 Шишка Р.Б. и др. Предпринимательское право Украины: Учебник/ Р.Б. Шишка, А.М. Сытник, В.Н. Левков и др./ Под общ. ред. канд. юрид. наук Р.Б. Шишки. –Х.: Эспада. 2001.- С.

.


1 Философская энциклопедия /Под ред. Ф.В.Константинова. М., 1960, Т.2., -С.131

2 Болвачева Н.Е. Ограничение как средство гражданско-правового регулирования //Актуальные проблемы гражданского права: Сборникстатей. Вып.?. /Под ред. О,Ю.Шилохвоста. М.: НОРМА, 2003, -С.6 (304с.)

3 Тарановский Ф.В. Энциклопедия права. СПб. 2001. –С.105.

1 Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. М., 1998, -С.309

2 Варто зазначити, що знання психологічних особливостей людини має вельми суттєве значення у професійній діяльності юриста і дозволяє впливати на людину у потрібному напрямку: розговорити, отримати необхідну інформацію, сформувати певну позицію, домогтися відходу від хибної позиції тошо. У зв’язку з цим варто звернутися до тестів особистості. Вони дозволять сформувати лінію поведінки при спілкування з конкретною особою.

Тестів сьогодні доволі багато, але не втратив свого значення тест Піфагора.



1 Варто зазначити, що у новому підручнику зроблена алогічна, навіть суперечна ЦК України спроба перейменувати види дієздатності. Ми не заперечуємо в принципі проти терміну мінімальна цивільна дієздатність для малолітніх. Але часткову дієздатність супроти положення ЦК України встановлювати для неповнолітніх здатне внести сум’ятицю у праворозуміння. Див. більш детально Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. Кн.1. К., Юрінком Інтер, 2002, -С.92-95.

1 Із змінами і доповненнями від 29 грудня 1974р., 24 квітня 1981р., 30 березня 1984р., 25 грудня 1992р., 25 травня 1998р. Очевидно, що з огляду на новели цивільного законодавства, це - не останні зміни і доповнення.

2 Часто говорять “падає планка” внаслідок чого навіть при рідкому в принципі вживанні алкогольних напоїв людина не усвідомлює своїх дій.

Культура вживання алкогольних напоїв полягає в уміреності. Всім, а особливо юристам слід пам’ятати певні правила і знати: коли, з ким, з якого приводу, скільки, які, в якій послідовності, де і як приймати спиртні, слабоалкогольні та інші подібні напої.



3 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера, Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової. Кн.1. К., Юрінком Інтер, 2002, -С.95

1 Поза таких на жаль можливості позитивного регулювання вкрай обмежені. Тому явні способи розрахунку “рідкою валютою”, “могоричі” тощо є доволі поширеним заходом. Опосередковані як найом на роботу за харчування та випивку досі становлять значну соціальну проблему.

1 Слід інколи дуже бути обережним при призначенні такої експертизи, особливо у тих випадках коли за цим криються меркантильні інтереси заявників. Практика 90 років має тому достатньо прикладів зловживання зі сторони певних осіб з метою заволодіння квартирами.

Інколи інші хвороби, що супроводжують старість (забудькуватість, склероз тощо) можуть сприйматися нетерплячими близькими за психічні розлади.



1 Ця публікація є пілотною. Особливих детальних розробок з цього питання в науці цивільного права вкрай мало.

2 В юридичній практиці обличчя має досить важливе значення і є першою ознакою для ідентифікації особистості: вік, стан тощо.

Фізіогномісти можуть за обличчям визначати стан душі (емоційний стан), характер. Лице може проінформувати про хвороби особи. Відомий хірург Н.І.Пирогов навіть склав атлас “лице хворого”. Так про можливий інфаркт міокарда може свідчити порушення чутливості шкіри між підборіддям та нижньою губою, а наявність губокої зморшки між верхньою губою та носом – про дефект серцевого клапана. Періодичне посиніння губ свідчить про серцеву недостатність. Червоний ніс із прожилками кровоносних судин попереджує про високий артеріальний тиск, а синьо-червоний його колір – про низкий артеріальний тиск. Мішки під очима свідчать про можливі проблеми з нирками або із щитовидною залозою.



1 За почерком та підписом можна спрогнозувати особистість, її характер, слабкі та сильні боки і використовувати в управлінні, укладенні договорів тощо Графологія широко використувується в криміналістиці. Почерк людини свідчить про її схильності: рішучість, комунікабельність, здатність до співпраці, оптимізм. Наприклад, великий відступ з лівого боку тексту свідчить про нерішучість, особливо якщо букви починаються з великих хвостів (вензельні) та пишуться з легким нажимом. Якщо почерк не витеїватий, поля рівні, – особа що пише ним - щедра, але не транжира. При придбанні товару керується його яківними характеристиками. Той хто не лишає полів ні зверху ні знизу, а по бокам – здебільше надто щедрий і гроші в нього не затримуються. Якщо поля не витримуються і мають скоріше умовний характер - мова йде про про людину, яка не надає матеріальному вирішального значення. Великы букви – ознака відкритості та акторства чи нарочистості у поведінці. Це почерк лідера. Великий почерк з оригінально написаними буквами свідчить про творчу особистість та творчий потенціал, неуважність до деталей. Навпроти, дрібний але легкочитаємий з пропорційними буквами – про скромну та соромязливу людину. Якщо прописні букви при дрібному почерку великі це свідчить лише про своєрідну манеру почерку і доволі рішучу особистість; прописні букви надто малі - про комплекс скромності, а надто дрібні та трудно читаємі - дуже скритну та склонну до усамітнення чи надто чутливу й раниму особу.

Не менш показовими є наклони почерку: без нахилу – емоційно урівноважені, вправо – товаристський, здатний до теплих відносин з людьми, відчуває потребу у спілкуванні, щирий і не може терпіти усамітнення; сильний нахил вправо - погано контролює емоції, може закохатися з першого погляду, ревнивий, до доручень відноситься з ентузіазмом. Явний нахил вліво - контролює емоції, обмірковує свої позитивні та негативні якості, схильний хизуватися своїм інтелектом. Якщо букви сильно нахилені вліво – жорсткий контроль над емоціями, але схильний до емоційного зриву. Якщо букви та строки нахилені в різні боки – автор тексту в момент написання тексту находився у стрессовому стані, схильний до різкогої зміни настрою.

Підпис взагалі є своєрідним автопортретом особистості: чим менш займана посада тим складніший та малорозрізняльний підпис (див. Покажи с мне свой почерк, я скажу кто ты // Бульвар, 2004, №35, -С.13.)


2 До створення іміджу вдаються творчі особистості, особливо виконавці. Не гребують цим телеведучі. Імідж – складне зовнішньо-внутрішнє вираження особистості, що проявляється у стилі одягу, манерах, поведінці тощо.

3 Антимонопольним комітетом України розглянута справа за заявою Таїсії Повалій проти ТОВ “Українські макарони” у неправомірному використанні її сценічного імені “ТАЯ” у назві макаронних виробів. // Це ж яка “ТАЯ” //Урядовий кур’єр. – 2004. - № 16.

1 Див. Вика Тельная Какая ваша родословная? //Simon. -2003,-№27 (547)

1 П’ята графа –національність. За національністю були певні обмеження, що призвело до появи так званого єврейського питання і як його наслідок – масової еміграції євреїв із СРСР, а потім пострадянських країн.

З відмовою від вказівки національності зняти формальні підстави для переслідувань за національною ознакою, але це питання до кінця не зняте.



2 До речі, прототипом Остапа Бендера слугував Осип Беняминович Шор - брат Натан (більш відомого як футурист Анатолій Фіолетов. Він розказав його пригоди Валентину Катаєву, а той переказав своєму брату Євгену Петрову і Іллі Ільфу, які й перетворили Осипа Шора у Остапа Бендера Довга та складна фамілія що нею представлений Остап Бендер – видумка авторів.

1 Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002. -С.109

1 Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. –С.91.

2 Ми не рекомендуємо при утворенні сім’ї нареченими юристами чи студентами юридичних ВЗО обирати спільне прізвище. Це у подальшому може завдати складнощів та ускладнень у професійній діяльності.

1 Проте навряд чи можна підтримувати можливість утворювати фамілії від зменшуваних імен чи назв на кшталт Коліна, Лавочкіна, Зайчикова тощо.

2 Урядовий кур’єр. – 2004.-№7.-С.22

1 Слід мати на увазі, що Конституційний суд України дав тлумачення місця проживання як місце проживання за територіальною ознакою (село, селище, місто чи інша адміністративно-територіальна одиниця), а не конкретне жиде приміщення (будинок, квартира, службова квартира).

1 Уперше на цю обставину звернуто увагу в підручнику під ред. Є.О.Суханова. Див.Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002–С.110 -113

1 Ведеться активна робота щодо підвищення цього терміну на п’ять років.

1 На стан здоровя людини впливає: 15-20% довкілля, стільки ж спадковість, спосіб життя людини на 50-60% і на 10 – спосіб життя.

1 Цікаво, що проти ідентифікаційного коду як печатки антихриста виступили деякі священнослужителі. Це послужило приводом для розколу в Харківській єпархії.

1 “Зникли” ... на заробітки //Урядовий кур’єр. 2003, №22.


1 Видобуток вугілля в Україні проводиться в складних геологічних умовах, що разом з нехтуванням правилами безпеки призводить до нещасних випадків. Статистика свідчить, що на кожних добутих в Україні 2 млн. тонн вугілля приходиться 7 загиблих гірників.

1 СЗ РФ. 1998. №2. Ст.222.

1 Разом з тим тут є низка проблем. Лише втручання олбусмена Н.Карпачової допомогло М.Калаторському в Луганському апеляційному суді поновити його права і відмінити помилкову реєстрацію як померлого.


1 Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права. Тула: Автограф, 2001.-С.600

1 Мабуть з технічних причин в деяких систематизованих збірках вказується опіка. Див. Правила опіки і піклування” // Правове положення неповнолітніх в Україні: Збірник нормативних актів. /Уклад. Кройтор В.А., Євко В.Ю. Х., Еспада. -2002, -С.307


1 Советское гражданское право: Учебник, В 2-х Т. Т.1./Илларионова Т.И., Кириллова М.Я., Красавчиков О.А. и др..; Под ред. О.А.Красавчикова.-3-е изд., испр. и доп.; Под ред. О.А.Красавчикова. –М.: Высш.шк. 1985. –С.131-135.

1 Гражданское право, Часть первая: Учебник /Под ред. А.Г.Калпина, А.И.Масляева,. – М.: Юристь, 1997, –С. 74.

1 Грешников И.П. Субъекты гражданского права: юридическое лицо в праве и законодательстве. СПб. Изд-во Юрид. центр Пресс, 2002, –с. 76

1 Уперше тезу про легалізаційну ознаку юридичної особи висунуто Р.Б.Шишкою. Див.: Підприємницьке право України: Підручник / За заг. ред. доц.. Р.Б.Шишки.-Х., 2000, –с. 76

2 Гражданское право Украины. Часть 1. Учебник. // Под редакцией А.А.Пушкина, В.М. Самойленко., Х., Основа, 1996, с. 114.

1 Новицкий И.Б. Римское право. М. 1993. С. 58-60.

2 Римское право / под ред. И.Б. Новицкого и И.С.Петровского, с. 117.

3 Мотылева В.Я. Римское право. // М.:Юнита, 1999, С.27.

4 Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник. –М.: 1996, -С.268-272.

1 Шершеневич Г.Ф. Учебник руського гражданського права. 7-е изд.-СПб. 1909, -С.89-91.

2 Трубецкой Е.Н. Лекции по энциклопедии права. М., 1917, с. 174—176.

1 Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. М., 1950, с. 175.

1 Венедиктов А.В. Правовая природа государственного предприятия. Л.., 1928, с. 68—88.

2 Скловский К.И. Собственность в гражданском праве // М.: Дело. – 2000. -С. 183.

3 Гражданское право. Учебник. 2-е издание. / Под ред. Е.А.Суханова. М.: 1998. Т.1. с. 213.

4 Толстой Ю.К. Содержание и гражданско-правовая защита права собственности в СССР. Л. 1955, с. 88.

1 Иоффе О.С. Развитие цивилистической мысли в СССР. Ч. 1. Л., 1975.с. 143

2 Гражданское право Украины. Часть 1. Учебник. // Под редакцией А.А.Пушкина, В.М. Самойленко., Х., Основа, 1996, с. 119.

1 Цитується за джерелом: Грешников И.П. Субъекты гражданского права. Санкт - Петербург: Юридический центр. 2002., с. 30.

2 Цитується за джерелом: Грешников И.П. Субъекты гражданского права. Санкт - Петербург: Юридический центр. 2002., с. 31.

1 Грешников И.П. Субъекты гражданского права. Санкт - Петербург: Юридический центр. 2002., с. 30.

2 Толстой Ю.К. Содержание и гражданско-правовая защита права собственности в СССР. М.: С. 81

3 Толстой Ю.К. К разработке теории юридического лица. // Проблемы современного гражданского права. М.: Городец. 2000. С. 107.

1 Ідея цієї теорії належить Р.Б.Шишці.

1 Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.). М.: Спарк, 1995. – с. 93.

1 Шишка Р.Б. Новий погляд на підприємницьку правосуб’єктність // Вісник Університету внутрішніх справ. - № 3-4. – 1998 . – с. 269.

 Законодавець тут застосовує термін: «ломбардна операція». Вважаємо, що поняття «операція» є характерним більш для економічній термінології та щодо цивільного права не має чіткого визначення. Отже, більш вірним з цивілістичної точки зору є застосування саме терміну «правочин». Адже сутність майнових ломбардних операцій зводиться саме к цивільним правочинам.

1 Тут репрезентовано найбільш повна серед відомих нам публікацій класифікація юридичних осіб.

1 Самойленко В.М. Деякі проблематичні проблеми інституту права власності.// Вісник Університету внутрішніх справ , 1999, №6. С. 82.

2 Цивільне право України: Підручник: У 2-х ун./О.В.Дзера,(кер. авт. кол), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової.-2 вид.доров. і перероб. –К: Юрінком Інтер, 2004. –Кн.1.-С.122

1 Вони діють в інтересах своїх держав, але приймають участь у цивільних правовідносинах на території України. Спеціальний правовий статус проявляється у багатьох напрямах: позитивному праві, валюті платежів за надані громадянам України та іншим фізичним особам послуги тощо.

1 Чапичадзе Я.О. Правовое регулирование страховой деятельности в Украине. Учеб. Пособие. Х., «Апэкс +», 2004, -С.65-69.

1 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. /О.В.Дзера,(кер. авт. кол), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнецової.-2 вид.доров. і перероб. –К: Юрінком Інтер, 2004. –Кн.1.-С.122


1 Предпринимательское право Украины: Учебник/ Под. общ. ред к.ю.н.Р.Б.Шишки. Х., Эспада. 2001. -с.236

1 Положення про порядок створення відкритих акціонерних товариств на базі майна об’єктів незавершеного бідвництва від 29 лютого 1996р. із змінами від 25 серпня 2004р. //ЗП України.-1996, №8. ст.242; Урядовий кур’єр, 2004. ;165 –С.10

1 Урядовий кур’єр.-2004.-№8.-С.10

1 Поштова скоринька – скринька у спеціальній шафі, що знаходить у підприємствах поштового звязку, яка орендуєтьсять на визначений термін адресатом для отримання на його ім’я поштових відправлень.

2 Штрихкод – комбінація послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами і який призначений для автоматичної ідентифікації товару та іншої інформації //Правила розповсюдження штрихового кодування в сфері торгівлі. Затв. Наказом МЗЕЗторгу України №196 від 26.03.1997р.


1 Деякі найменування справді бувають курйозними. Так найменування Бангкока – Круг-Теп у перекладі означає: “Місто янголів, велике місто, резиденція смарагдового Будди, неприступне місто, велика столиця світу, обдарована дев’ятьмя старовинними каменями, багата на величезні королівські палаци, що нагадують райське житло, з яких править уособлення Бога, піднесене Індрою, зведене Віссанукамом” /Назва з тридцяти слів //Урядовий кур’єр, -2004, -с.12.

1 Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права. (По изданию 1914 г.) // М.: Спарк. – 1994. – с. 75.

1 За своє існування цей флагман юридичної освіти в Україні носив імена Лазаря Кагановича, Фелікса Едмундовича Дзержинського і на кінець Ярослава Мудрого.

2 "KLM” – не “КЛМ – ТК” // Урядовий кур’єр, -2004.- № 63. –С.16

1 Офіційний вісник України. –2003,-№51, ч.1, -С.316-396

1 Юридическая практика //, № 24, 17.06.03, с. 18.

1 Валентин Перция. Определение бренда./htth://www.marketingmix.com.ua/stories|brand.htmi

1 Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.). М.: Спарк, 1995. - С. 93.

1 Як правило, ініціатори створення юридичних осіб о у подальшому обіймають в них керівні посади.

1 Шишка Р.Б. и др. Предпринимательское право Украины: Учебник /Р.Б.Шишка, А.М.Сытник, В.Н.Левков, и др./Под. общ. ред к.ю.н.Р.Б.Шишки. Х., Эспада. 2001,-С.115

1 Єфименко А. Регулювання припинення (реорганизації) та ліквідації юридичних осіб за проектом Цивільного кодексу України // Право України., 2002, № 10. - С. 78.

1 Відомості Верховної Ради України, 1992, N 31, ст.440

1 Урядовий кур’єр –2004, -№6, //Орієнтир, -2004, -№1.

1 Шуляк Н. Використання знаків для товарів та послуг у господарський діяльності // Мала енциклопедія нотаріуса. – №5, 2002 р., с. 44.

1 Предпринимательское право Украины. Учебник. // Под общей редакцией Шишки Р.Б. . – Х.: Эспада, 2001, с. 250-251.

 Комерційна таємниця - це відомості, що пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, керуванням, фінансами й іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача) яких може принести збиток інтересам підприємства (Закон України від 22.03.91 р. "Про підприємства в Україні"). Основним документом, що визначає порядок і умови організації охорони комерційної таємниці на підприємстві, виступає відповідний наказ керівника, зміст якого не повинно суперечити положенням діючого законодавства. Підставою для прийняття такого наказу можуть служити установчі документи, договір і т.д. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 611 від 09.08.93 р. "Про перелік відомостей, що не можуть складати комерційну таємницю”, до таких відомостей не можна віднести установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю і її окремими видами тощо.

1 На це прямо вказує і законодавча дефініція об'єднань громадян, якими у відповідності зі ст. 1 ЗУ „Про об'єднання громадян” є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянам своїх прав і свобод.

2 Гражданское право Украины.: В 2-х частях. Часть 1 / Под ред. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленка. – Х.: Университет внутр. дел; «Основа», 1996. – 440с.С. 76.

1 Кашковский А.П.”Правоспособность организации в сфере выбора видов деятельности” // «Юрист». - №10. – 2001.

2 Грешников И.П. Субъекты гражданского права: юридическое лицо в праве и законодательстве. – С.Пб: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. С.41.

3 Грешников И.П.Там же. С. 44.

4 Тонусян Г., Викулин А. Исключительная правоспособность банка // Хозяйство и право. – 1999- №5.С.58-63.С.59.

1 Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник. / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и дополненное. – М.; Изд-во БЕК, 1998. – 816с.С. 253.

1 П. 12 Статуту Комуністичної партії України, затвердженого 19.06.1993 р., п. 4.3. Статуту Всеукраїнського об'єднання „Батьківщина”, зареєстрованого Мінюстом України 16 вересня 1999 року

1 Більш детальний опис особливостей права власності політичних партій та джерел набуття права власності описаний в розділі „Право власності об'єднань громадян”.

1 Київ – лідер за кількістю профспілок /Урядовий кур’єр,-2003. - № 219.

2 Цим рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України положення ст. 11 Закону про профспілки, якими обмежувалося право громадян на свободу об'єднання і створення самостійної профспілки на окремому підприємстві, установі чи організації.

3 Соловьев А.Н. Право собственности профессиональных союзов Украины.: Дис. … канд. юрид. наук. – Х., 2002. С. 83.

1 Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник. / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и дополненное. – М.; Изд-во БЕК, 1998. – 816с.С. 263.

1 Толстой Ю.К. К разработке теории юридического лица. // Проблемы современного гражданского права. М.: Городец. - 2000 – с. 87.

1 Цивільне право України. Книга 1. // За редакцією О.В.Дзери, Н.С. Кузнецової. К.: ЮрінкомІнтер, 2002, С. 133.

1 Комментарии к гражданскому кодексу. Краткий научно-практический комментарий. // Под ред. Гапеева В.Н., Зинченко С.А., Лукянцева А.А.. – Ростов-на-Дону, Феникс, 1995, с. 158.

1 Цивільне право України. Книга 1. // За редакцією О.В.Дзери, Н.С. Кузнецової. К.: ЮрінкомІнтер, 2002, С. 129.

2 Цивільне право України. Книга 1. // За редакцією О.В.Дзери, Н.С. Кузнецової. К.: ЮрінкомІнтер, 2002, С. 131.

1 Мотилева В.Я. Указ. соч. С. 27.

1 Цивільне право України. Книга 1. // За редакцією О.В.Дзери, Н.С. Кузнецової. К.: ЮрінкомІнтер, 2002, С. 134.

1 Урядовий.кур’єр – 2004. - №155.

1 Йоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. Л.: Изд-во ЛУ, 1949, -С.75.

2 Йоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. Л.: Изд-во ЛУ, 1949, -С.82.

3 Магазинер Я.М. Объект права. В кн.: Очерки по гражданскому праву. – Л.:: 1957, -С.65

4 Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – С.212.

5 Сенчищев В. И. Объект гражданского правоотношения. Общее понятие //Актуальные проблемы гражданского права / Под ред. М.И. Брагинского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: Изд-во «Статут», 1998. – С.111-112.

1 Лапач В.А. Система объектов гражданских прав: Теория и судебная практика. – СПб.: Изд-во «Юридич. центр Пресс», 2002. – С.110.

2 Гражданское право: В 2т. Т.1: Учебник / Отв. ред. Е.А. Суханов. 2-е изд., перераб. и доп. - М., 2000. – С.294-295.

3 Гражданское право Украины. Часть1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.; под ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойленко. – Х.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. – С. 167.

4 Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – С. 215-216.

1 Лапач В.А. Система объектов гражданских прав: Теория и судебная практика. – СПб.: Изд-во «Юридич. центр Пресс», 2002. – С. 202.

2 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Кн. 1 /О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 136.

1 Урядовий кур’єр. –1993. – 16 вересня

2 Ведомости Верховной Рады Украины. – 1992. - №35. – Ст.517.

3 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Кн. 1 /О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 138.

1 Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика. Физические лица. Юридические лица. Вещное право. Обязательства. Виды договоров. Авторское право. Представительство: Учеб. пособие. – К.: А.С.К.. 2001. – С.131.

2 Більш детально вони будуть розглянуті у книзі другій цього видання.

1 Советское гражданское право Ч.1 Под общ. ред. В.Ф.Маслова, А.А.Пушкина – К. –1983.-С.183.

1 Райхер В.К. Абсолютные и относительные права (к проблеме деления хозяйственных прав) // Известия экономического факультета Ленинградского политехнического института. 1928. Вып. 8; Иоффе О.С. Правоотношение по советсткому праву. Л., 1949. Гл.5; Толстой Ю.К. Социалистическая собственность и оперативное управление. Проблемы гражданского права.Л., 1987.

2 Подопригора А.А. Основы римского гражданского права. – К.: Вентури, 1997. – С. 106.

3 Гр.. право. 1996. -С.168

4 Глянути підручник -С.168.

5 Гражданское право. Учебник. Часть 1. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: «ТЕИС», 1996. – С. 195.

1 Лапач В.А. Система объектов гражданских прав: Теория и судебная практика. – СПб.: Изд-во «Юридич. центр Пресс», 2002. – С. 244.

2 Магазинер Я.М. Объект права. В кн.: Очерки по гражданскому праву. – Ленинград, 1957. – С.66.

1 Урядовий кур’єр, 2004, № 71, Орієнтир 14’2004.

1 Варто відмітити, що у ст.21 ЦК УРСР 1922 р. вказувалось, що з відміною приватної власності на землю поділ майна на рухоме та нерухоме відміняється. Тому у радянському цивільному праві замість терміна “нерухомість” вживали термін “основні фонди”

Нерухомість формалізована значною кількістю нормативних актів у яких легальні визначення не збігаються.



1 Офіційний вісник України. – 2002. - №8. – Ст.383.

2 Ведомости Верховной Рады Украины. – 2002. – №3-4. – Ст. 27.

1 Відомості Верховної Ради України. –1992. -№35.- Ст.517. З наступними змінами та доповненнями.

2 Урядовий кур’єр, -2004, -№173

1 Моторне транспортне) страхове бюро України (

1 Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. – М.: Спарк, 1995. – С. 107-108.

2 Це предмет окремої лекції. В даному разі відображено авторський підхід, який не поділяється науковими редакторами цього видання. Гроші та цінні папери є особливими об’єктами цивільного права, хоча мають східні риси із іншими матеріальними об’єктами цивільного права.

1 Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №17. – Ст. 184.

1 Пухта Г.Ф. Курс римского гражданского права. Т.1. М., 1874. –С.92.

2 Гражданское право: В 2-х т Т.1.: Учебник /Отв. ред. Е.А.Сухханов. -2-е изд., перераб. п доп. М., Изд-во БЕК., 1998, -С.101

3 Мейер Д.И. Русское гражданское право. Ч.1. –М.,1997. –С.139

4 Регельсберг Ф. Общее учение о праве. М., 1897. –С.240.

5 Туктаров Ю.Е. Имущесчтвенные права как объекты гражданско-правового оборота // Актуальные проблемы гражданского права: Сб. статей Вып.6. /Под ред. О.Ю.Шилохвоста. М.: Изд-во НОРМА.-2003.-С.127.

1 Наприкінці ХХ і на початку ХХІ століття інформація із заснування інформаційного простору і створенням інформаційного суспільства виділилась у особливий об’єкти правовідносин.

2 Порядок обов’язкової передачі документованої інформації /Затв. постановою КМУ від 28 жовтня 2004 р. №1454 //Урядовий кур’єр,-2004, - 214.

1 Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов. Под ред. проф. В.Е. Жукова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. - 622с. С. 10-11.

2 Экономика: Учебник / Под ред. доц. А.С. Булатова. 2-е изд. , перераб. и дополн. - М.: Издательство БЭК, 1997. – 816с. С. 399.


1 Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов. Под ред. проф. В.Е. Жукова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. - 622с. С.11.

1 Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник. / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и дополненное. – М.; Изд-во БЕК, 1998. – . С.313.

2 Вони враховуються при розслідуванні хабарів та в інших передбачених законом випадках.

3 Урядовий кур’єр, 2002, №57, -С.10

1 Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник. / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и дополненное. – М.; Изд-во БЕК, 1998. – C. 314

2 Гражданское право. Часть первая: Учебник /Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М.: Юристь, 1997. – С.118.

3 Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник. / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и дополненное. – М.; Изд-во БЕК, 1998. –С.314.

1 Гражданское право: В 2 т. Том 1: Учебник. / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и дополненное. – М.; Изд-во БЕК, 1998. –С.321.


1 Гражданское право. Учебник. Издание 3-е, перераб. и дополненное / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ, 1998. –С. 219

2 Представники економічної науки пропонують свої критерії поділу цінних паперів. Так, в залежності від угод для яких випускаються цінні папери вони поділяються на фондові (відрізняються масовістю емісії та перебувають в обігу на фондових біржах) та торгівельні (мають комерційний напрямок і призначаються головним чином для здійснення розрахунків за торгівельним операціями і обслуговування процесу переміщення товарів). За критерієм призначення чи мети випуску цінні папери поділяються на цінні папери грошового короткострокового ринку (комерційні, банківські та казначейські векселі, чеки, сертифікати, термін обігу яких не перевищує одного року) та цінні папери ринку капіталів (термін обігу перевищує 5 років або термін не встановлений).

1 Вексельное право: Учебное пособие./ Под ред. М.В. Вишневского. – М.: Юристь, 1996. – С. 10

1 Проте економісти виступають проти таких дій, виводячи закономірність, що чим менше держава буде брати в борг, тим більше можливостей для її кредитування вона буде надавати іншим комерційним банкам, виробникам товарів та послуг, що в кінцевому випадку приведе до насичення національного ринку необхідною якісною продукцією.

1 Проект Цивільного кодексу України. / Українське право. Число 2. – 1996р.

1 Венгеров А.Б. Право и информация в условиях автоматизации управления. – М.: Юридическая литература, 1978. – С.26-27.

2 Дозорцев В.А. Понятие исключительного права // Проблемы современного государства и права; Сборник статей. Под ред. В.А. Литовкина. – М.: Городец, 2000. – С. .304.

3 Дозорцев В.А. Информация как объект исключительного права // Дело и право. – 1996. – №4 –С. 28.

4 Азимов Ч.Н. Научно-техническая информация и право. – Х.: Вища школа, 1987.-С.7.

5 Жуков В.И. Спорные вопросы об информации как объекте .-С.2

6 Суханов А.П. Информация и прогресс. - Новосибирск: Наука, 1988. – С.4-5.


1 Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву.–Л.– Изд-во Ленинградского ун-та.–1949 –С. .47

1 Ця частина лекції має спеціальний характер, відноситься здебільше до предмету підприємницького права. Але ми, зважаючи на пілотний характер публікації цивілістичного характеру, вважаємо за доцільне її оприлюднити, а заодно й апробувати напрацювання молодого науковця.

1 Подопригора А.А. Основы римского гражданского права: Учебн. пособие. – К.: Вища шк., 1990. –С. 169-170); Подопригора A.A. Основы римского гражданского права: Учеб. пособие для студентов юрид. вузов и факультетов, — 2-е изд., перераб. — К.: Вентури, 1995.-С.. 173);Черниловский З.М. Лекции по римскому частному праву. – М.: Юрид. лит., 1991.-С. 133); Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права: навчальний посібник. – Львів: Ред.-вид. відділ Львів. ун-ту.-С. 144)

2 Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. –Ленинград: Из-во Ленинградского ун-та. –1975. –156 с.

3 Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. –Ленинград: Из-во Ленинградского ун-та. –1949. С. 116)

1 Р. Savigny, System des heutigen romischen Rechts, т. ІІІ, 1840, Р. З

2 Дигести Юстиниана. Избраные фрагменты в переводе и с примечаниями И.С.Перетерского. „Наука”. – М. – 1984.-С. 60.

3 Братошек М. Римское право: (Понятия, термины, определения): Пер. с чесшк. – М.: Юрид. лит., 1989. – С. 222-223)

4 Більш подробно з цим питання можна ознайомитись в праці: Исаков. Юридические факты. Москва .- «Юридическая литература». - 1984.

5 Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – С.136)

1 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Ц58 Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. - С. 183)

2 Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть I/ А.А.Пушкин, В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др.; под ред. проф. А.А,Пушкина, доц. В.М.Самойленко. - X.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. -С. 210).

Шахматов В.П. Составы противоправных сделок и обусловленные ими последствия. Томск, 1967. -С.30-32.



3 Гражданское право. Учебник. Часть I. Издание третье, переработанное и дополненное. / Под ред. А П. Сергеева, Ю. К. Толстого.—М.: Проспект, 1998.—С..267)

4 Тархов В. А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций, г. Чебоксары: Чув. кн. изд-во, 1997. -С. 216)

5 Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть I/ ААПушкин, В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др.; под ред. проф. А.А,Пушкина, доц. В.М.Самойленко. - X.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. - 440 с.

1 Див. Покровсикй И.А. Основне проблемы гражданского права. М.: Статут, 1998, -С.246-247.

2 Гражданское право. Учебник. Часть I. Издание третье, переработанное и дополненное. / Под ред. А П. Сергеева, Ю. К. Толстого.—М.:Проспект, 1998.—С. 230)

3 Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть I/ ААПушкин, В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др.; под ред. проф. А.А,Пушкина, доц. В.М.Самойленко. - X.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. –С. 209-210)

4 Хропанюк В.Н. Теория государства и права. М., 1999, -С.74

5 Слипченко С.А. Кройтор В.А. Гражданское право Украины. Часть 1. учебное пособие. – Харьков: эспада, 2000. – С. 115)

1 Гражданское право. Учебник. Часть I. Издание третье, переработанное и дополненное. / Под ред. А П. Сергеева, Ю. К. Толстого.—М.:Проспект, 1998.—С. 232)

1 Русское гражданское право (в 2-х ч. Часть 1). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902.: Статут (в серии «Классика российской цивилистики»), 1997, - С. 187)

2 Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть I/ ААПушкин, В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др.; под ред. проф. А.А.Пушкина, доц. В.М.Самойленко. - X.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. –С. 212)

3 Братусь С.Н. Предмет и система гражданского права С. 52

1 Від латинського “consensus” – досягнення згоди і “res” - річ.

2 Иоффе О.С. Советское гражданское право. –М.:Юр.лит. –1967. –494 с. (Стор. 266)

3 див. ЗУ „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 15, -С.67 )

1 Від латинського “causa” - підстава і “abstrahcre, absraho” - відривати, відокремлювати.

2 Шахматов В.П. Составы противоправных сделок и обусловленные ими последствия. Томск. 1967. С.47.

3 Ч.3 п.11 ППВС України №3 від 28.04.78. „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”

4 Гражданское право. Учебник. Часть I. Издание третье, переработанное и дополненное. / Под ред. А П. Сергеева, Ю. К. Толстого.—М.:Проспект, 1998.— С. 234

1 Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть I/ А.А.Пушкин, В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др.; под ред. проф. А.А,Пушкина, доц. В.М.Самойленко. - X.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. - С. 215-2176)

1Тархов В. А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций, г. Чебоксары: Чув. кн. изд-во, 1997. -С.220)

2 Від латинського „fiducia” — довіра.

3 Иоффе О.С. Советское гражданское право. –М.:Юр.лит. –1967. – С.267-268

4 Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 203. – С.137)

5 Русско-английский словарь международных, финансовых, валютных. Биржевых терминов и понятий / В.Л.Грейниман, А.П.Кузнецов, И.Г.Курбатов и др. – М.: Центр «партнер» ЭХТО Ассоциации учреждений культуры профсоюзов СССР, 1991, С. 97)

1 Онгензихт В.Л. Воля и волеизъявление. Душанбе, 1983. -С.24.

2 Від латинського “concludere” - укладати, робити висновок.

1 Советское гражданское право. Ч.1 / Под ред. В.А.Рясенцева. М., 1986. С.204.

1 більш детально див. Гражданское право. Том 1. Учебник. Издание шестое, переработанное и дополненное / под ред. А.С.Сергееева, Ю.К.Толстого. – М.: «ТК Велби», 2002, С. 288-290)

2 Федеральный закон «Об электронной цифровой подписи». – М.: ООО «Витрэм», 2002. – 16с.

1 Введений в дію законодавчим декретом № 295 від 24 липня 1984 р. Вступив в силу 14 листопада 1984 р.


2 Зайцев О.Л. Посвідчення заповіту при свідках.

1 ЗУ „Про нотаріат” від 02.09.93 р. // Відомості Верховної ради України . -1993 - № 39. Ст. 383.

2 У відповідності до інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. № 18/5. – Х.: Ксилон, 1994. – С.32.

1 Ч.2 п.4 ППВС України №3 від 28.04.78. „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”

2 Гражданское право. Том 1. Учебник. Издание шестое, переработанное и дополненное / под ред. А.С.Сергееева, Ю.К.Толстого. – М.: «ТК Велби», 2002,-С.. 293)

3 Право собственности в Украине / под ред Шевченко Я.Н. – Киев: Блиц-Информ, 1996. – С.40.

Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев О.В. Житлове право України / Науково-практичний посібник. – Харків: Еспада, 2001. – С. 110-111)



4 Суханов Е.А. Приобретение и прекращение права собственности // Хозяйство и право. – 1998. - № 6. – С. 4-8.

Романов О.А. Государственная регистрация прав на недвижимость и сделок с недвижимым имуществом: некоторые проблемы применения // Хозяйство и право. – 1998. -№ 7. – С. 68



5 Гончаренко В.М. Речеві права на нерухомість. - Дисертація на здобуття звання кандидата наук. – Харків. – 1999 р. С. 99-100)

1 Проблема недійсним правочинів отримала сучасний розвиток і особливо стосовно комп’ютерних правочинів. У 2002 р. різко зросла кількість випадків шахрайства в Інтернеті. До прокуратури передано 48 тис. Скарг, що втричі більше чим у 2001р. Найбільш поширеними з них є шахрайства на Інтернет-аукціонах (46 відсотків) і зокрема недоставляння покупцеві придбаного товару, “оборудки” з кредитними карточками чи фальсифікація надходження грошей. Здебільше такі правочини повинні визнаватися недійсними.

1 Відомості Верховної Ради України, 2001, №30, ст.142.

2 Гражданское право. – Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого. – М., 2002г.-С. 287

3 Советское гражданское право. – Ч. 1. - Второе издание, переработанное и дополненное. - Под общей редакцией доктора юридических наук профессора В. Ф. Маслова и доктора юридических наук профессора А. А. Пушкина. – Киев. - «Вища школа» 1983 –С. 212-1213

4 Гражданское право. Том 1. Учебник. Издание шестое, переработанное и дополненное /Под ред. А.С.Сергееева, Ю.К.Толстого. – М.: «ТК Велби», 2002, С. 307-308)

1 Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность. - С.22

2 Рабинович Н.В. Недействительность сделок и ее последствия. - Л. - 1960. -С.7

3 Йофе О.С. Советское гражданское право. Л., 1958 Т.1. -С.223.

1 Дивись більш детально у курсі Біржеве право.

1 Сліпченко С.А., Кройтор В.А. Гражданское право Украины Ч.1 Учебное пособие. – Харьков: Эспада, 2000. -С. 121-122.

2 Додаткова література за питанням: Карбонье Ж. Юридическая социология. - М. - 1986; Лукашева Е.А. Право, мораль, личность. – М. – 1986; Новгородцев П.И. Нравственный идеализм в философии права. – М. – 1994; Букреев В.И., Римская И.Н. Этика права. – М. – 1998; Нерсесянц В. С. Философия права. - М. - 1997.

1 Советское гражданское право. T.I / Под ред. О.А.Красавчикова. С.242-243.

1 Більш чітко ця позиція закріплена в ст.ст. 173-174 ЦК РФ.

2 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Ц58 Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. -С. 196

3 Детальніше про ліцензування і його види див: Шишка Р.Б. и др.. Предпрнимательское право Украины: Учебник / Р.Б.Шишка, А.М.Сытник, В.Н.Левков и др./Под общ.ред. канд. юрид. наук. Р.Б.Шишки. – Х.: „Еспада” 2001. – С.186-204

4 Макарчик В.С. Основи римського приватного права. Навчальний посібник. – Видання друге, доповнене. – К.: Атака, 2003. – 256 с. (С. 184-186)

1 Гражданское право. Том 1. Учебник. Издание шестое, переработанное и дополненное / под ред. А.С.Сергееева, Ю.К.Толстого. – М.: «ТК Велби», 2002, С. 305)

1 Сліпченко С.А., Кройтор В.А. Гражданское право Украины Ч.1 Учебное пособие. – Харьков: Эспада, 2000. -С. 126.

1 Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – С. 155)

2 Сліпченко С.А., Кройтор В.А. Гражданское право Украины Ч.1 Учебное пособие. – Харьков: Эспада, 2000. -С. 126.

3 Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – 856 с.(стор. 151)

1 Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Часть I/ ААПушкин, В.М.Самойленко, Р.Б.Шишка и др.; Под ред. проф. А.А,Пушкина, доц. В.М.Самойленко. - X.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. -С. 226)

2 Гражданское право. Том 1. Учебник. Издание шестое, переработанное и дополненное / Под ред. А.С.Сергееева, Ю.К.Толстого. – М.: «ТК Велби», 2002, -С. 307-308)

3 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Ц58 Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. –С. 201

1 Гражданское право. Том 1. Учебник. Издание шестое, переработанное и дополненное / под ред. А.С.Сергееева, Ю.К.Толстого. – М.: «ТК Велби», 2002,-С. 311)

1 Слід зазначити, що у науковій літературі є й інші підходи відносно поняття посередницької діяльності. Див.: Ли А.С. Разграничение сделок представительства и посредничества // Законодательство и экомика, 1995. № 11-12.-С. 7-17.

1 Сєверова Є. С. Представництво за римським приватним правом та його рецепція у сучасному цивільному праві України. Автореф. дис.... канд.. юрид. наук. Одеса. 2004.

1 Иоффе О.С. Советское гражданское право. М., 1967. -С.201-203.

2 Советское гражданское право /Отв. ред. Е.А. Рясенцєв. В 2-х частях. М., 19б8. Ч.1. -С.221

3 Гражданское право Отв .ред А.П. Сєргеєв .В 2-х частях. М.1998. Ч. 1. -С.271.

1 Довіреність ще інколи йменують дорученням, що принципово є помилкою, хоча цей темін і використовується в ЗУ “Про нотаріат”.

1 Варто звернути увагу на недоречність цього положення адже 1 січня – неробочий день, а значить по крайній мірі строк повинен текти з другого січня.

1 Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник /Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. –2-е изд. перераб. и доп. М.: Изд-во БЕК, 2002, -С.466.

1 Варто підкреслити, що на пересортиці учиняється значна кількість порушень у торгівлі, що призводить до обману споживача.

1 Советский гражданский процесс / Отв. ред. Н.А. Чечина, Д.М. Чечот. Л., 1984. С.115; Советский гражданский процесс / Отв. ред. К. И. Комиссаров, В.М. Семенов. М., 1978. С.153.

2 Кириллова М.Я. Исковая давность. М.: Юридическая литература, 1966. – С.10.

1 Гражданское право. Учебник. Часть I. Издание третье, пере раб. и дополн. / Под ред. А П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: Проспект, 1998. – С.300.

2 Треба однак нагадати, що захист цивільних прав та інтересів, згідно з главою 3 ЦК України здійснюється не тільки судом, але й Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, нотаріусами, а також шляхом самозахисту.

3 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – Кн. 1. – С.190.

4 Існування такої відмінності інколи ставилося під сумнів і окремими вченими обгрунтовувалася думка про необхідність виходити з єдності цих строків. Див. напр. Гражданское право. Т. 1. – М.: Юриздат, 1944. – С. 115-116; И.Б. Новицкий, Сделки. Исковая давность. – М.: Госюриздат, 1954. – С.139-142.

5 Гражданское право Украины: [Учебник для вузов системы МВД Украины]: В 2-х частях. Ч.1 / А.А. Пушкин, В.М. Самойленко, Р.Б. Шишка и др.: под. ред. проф. А.А. Пушкина, доц. В.М. Самойлеко. Х.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. С.252.

6 В юридичній літературі обгрунтовувалася думка, що зазначений інститут є також і процесуально-правовим. Див. напр. А.А. Добровольский. Исковая форма защиты права. М., 1965. – С.91-97.

1 Тархов В.А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций, г. Чебоксары: Чув. кн. изд-во, 1997. – С. 242.

1 Тим самим студентам стало набагато легше запам’ятовувати початок перебігу строків позовної даності. Нагадаємо, що згідно ст. 76 ЦК УРСР початок перебігу строків позовної даності починався з моменту виникнення права на позов. Саме ж право на позов починається від дня, коли особа довідалася або повинна була довідатися про порушення свого права

1 Иоффе О.С. Советское гражданское право. – М.: Юр. лит. –1967. С.345

2 Советское гражданское право: Учеб. В 2-х томах. Т. 1 / Илларионова Т.И., Кириллова М.Я., Красавчиков О.А. и др.; Под ред. О.А. Красавчикова. 3-е изд., испр. и доп. М.: Высш. шк., 1985. С.284.

3 В судовій практиці виникло питання, як бути в тому випадку, якщо дія непереборної сили мало місце в момент, коли мав бути початися перебіг строку позовної давності. Свого часу Верховний Суд СРСР в ухвалах по конкретним справам указав, що такому випадку перебіг строку позовної давності повинно початися з моменту припинення дії непереборної сили (Судебная практика,1947. Вып. 3. С 12; Судебная практика, 1947, Вып.5. С.23).

1 п 8 Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України № 01-6/438 від 16.04.93 “Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” (Із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445від 18.11.97, №04-5/609 від 31.05.2002 р.).

1 Гурвич М.А. Пресекательные сроки в советском гражданском праве. М., 1961. С.15; Ринг М.П. Действие исковой давности в советском гражданском праве // Советское государство и право, 1978. - № 13. – С.5; Иоффе О.С. Советское гражданское право. М., 1967. С 352-354.

2 Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. М., 1972. С.252-253; Корнеев С.М. Право государственной собственности. М., 1964. С.75.

3 Новицкий И. Б. Сделки. Исковая давность. М., 1954. С.223, 231; Черепахин Б.Б. Спорные вопросы понятия и действия исковой давности // Советское государство и право. – 1957. №7. – С.64; Советское гражданское право: Учеб. В 2-х томах. Т. 1 / Илларионова Т.И., Кириллова М.Я., Красавчиков О.А. и др.; Под ред. О.А. Красавчикова. 3-е изд., испр. и доп. М.: Высш. шк., 1985. С.289.

1 Гражданское право. Учебник. Часть I. Издание третье, переработанное и дополненное. / Под ред. А П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: Проспект, 1998. – С.311.

2 Там же С.311.




Каталог: docs
docs -> «Соціальна педагогіка»
docs -> Таблиця за творами української літератури
docs -> Програма харків 014 Порядок роботи конференції листопада 2014 р
docs -> Фахове видання
docs -> Актуальні проблеми психології : Психологія навчання
docs -> Л.І. Міщик доктор педагогічних наук, професор
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності
docs -> Романенко Людмили Іванівни «гігієнічна оцінка антимікробної дії композитів з наночастками срібла»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   319   320   321   322   323   324   325   326   327


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка