«Братський рух»



Сторінка2/4
Дата конвертації26.03.2020
Розмір51,5 Kb.
1   2   3   4
2-й чол. голос (урочисто лунає під високим склепінням замкової зали): «Згідно зі звичаєм Польського Королівства, котрий здавна дотримується, займати вищі урядові посади та бути допущеним до великокнязівської ради й користуватися усіма наданими правами і привілеями можуть лише пани і бояри – католики за віросповіданням і ті, хто отримав герби польської шляхти, а не відступники чи невірні, схизмати і мусульмани.»

Диктор: - Закріплюючи за католицькою знаттю панівне становище у Великому Князівстві Литовському, Городельська унія водночас послаблювала позиції цієї знаті, загрожуючи розбратом на релігійному ґрунті між католицькою верхівкою і православною людністю. Осередками народного руху проти католицької експансії стали братства, як традиційна, відома з апостольських часів форма самоорганізації мирян при парафіях. Українські православні братства існували на внески братчиків і пожертви православних шляхтичів, церковників і міщан. Добре відомий факт – дарунок Київському братству волинською шляхтянкою Галшкою Гулевичівною своєї земельної ділянки на Подолі дав можливість відкрити шпиталь і колегіум, з останнього, до речі, у майбутньому сформувалася славнозвісна Києво-Могилянська Академія.

Втім, перші братства виникли у Львові ще у XIV ст. Спершу вони були ремісничими, цеховими. Але згодом перебрали на себе певні церковно-господарські функції. Після того, як у 1539 році була відновлена Галицько-Львівська православна єпархія, на околицях Львова були засновані Благовіщенське й Миколаївське братства, а ще через п’ять років у середмісті – Успенське братство. До кінця XVI ст. братства виникли практично по всій Україні і навіть у Польщі, наприклад у Любліні. Прикметно, що вони утворювалися там, де найбільше пригнічувалося православ’я. Приміром, у землях православних магнатів – князів Острозьких взагалі братств не було. Серед діячів братств було багато заможних купців, письменників, лікарів. Приміром, у Львові слід згадати братів Івана та Юрія Рогатинців. Спершу вони прославилися по всій Європі, як майстри-сідлярі, котрі сконструювали сідло для коней нової, більш зручної для вершника конструкції. На цих сідлах вони заробили чимало грошей і стали одними з найбільших дародавців Львівського Успенського братства. Юрій Рогатинець був одним з його керівників, а Іван Франко вважав його ще й автором популярного полемічного твору початку XVIІ ст. «Пересторога, вельми потрібна на потомні часи православним християнам». Цей твір досі не втратив своєї актуальності простотою пояснення, звідки і яким чином пішла християнська Русь-Україна:






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка