Біляніна О. Я., методист науково-методичного центру



Скачати 41,67 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації18.04.2019
Розмір41,67 Kb.
  1   2   3
Обдарованість – передумова високої успішності багатоаспектної проблеми підвищення якості в освіті

В.В. Ковдриш, завідувач кафедри методики викладання

природничо-математичних дисциплін ІППОЧО


Біляніна О.Я., методист науково-методичного центру

природничо-математичних дисциплін ІІППО

Чернівецької області

Анотація. Виявлення розумової обдарованості, спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики.

Обдарованість – складне, багатогранне явище. Кожна обдарована дитина – індивідуальність, що потребує особливого підходу. Система навчально-методичної роботи з виявлення обдарованих дітей та формування педагогічних навичок ефективно з ними працювати має великий вплив на якість освіти. Пропонуємо на ваш розгляд науковий розгляд цієї проблеми: «Обдарованість – передумова високої успішності багатоаспектної проблеми підвищення якості в освіті», В.В. Ковдриш, завідувач кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін ІППОЧО.



ОБДАРОВАНІСТЬ - ЦЕ ІСПИТ…


Валентина Володина

Обдарованість - це іспит:

Де подінеш? Як послужиш?

І чи є на неї "попит"?

Чи понЕсти надолужиш?

Хтось плете чи вишиває,

Пише вірш або малює...

То Творець все посилає –

Обдарованість Дарує!

Обдарованість – робота:

Людям й Богові служити!

Це дарована Свобода

Жити чесно і Творити!
Стосовно феномену обдарованості дитини в науці існує дві протилежні точки зору:

Перша, – за соціальною концепцією визнається, що більшість дітей від народження однаково наділені розумом і різниця у рівні розвитку їх здібностей зумовлена різницею життєвих умов (Дж. Локк, К.А. Гельвецій, В.П. Єфроїмсон).

Друга – теорія генетичної спадковості, за якою обдарованість є вродженим, досить рідкісним явищем, що успадковується від батьків і навіть через покоління (Ф.Гальтон, Р. Стернберг).

Суперечність цих поглядів зникає, якщо вважати, що потенційна обдарованість дитини по відношенню до різних видів діяльності притаманна багатьом дітям, тоді як актуальну обдарованість демонструє лише незначна частина дітей.

Цілком закономірно, що будь-яка дитина може досягати особливих успіхів у широкому спектрі діяльності, оскільки її психічні можливості надзвичайно пластичні на різних етапах вікового розвитку. Таким чином, обдарованість у певній діяльності може виникати стихійно й далі розвиватися за сприятливих умов або затухати за несприятливих.

На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики виявлення розумової обдарованості, спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем.

Обдарованість – складне, багатогранне явище. Кожна обдарована дитина – індивідуальність, що потребує особливого підходу. Як відомо, система роботи з виявлення обдарованих дітей включає в себе:


  • попередню діагностику сформованості інтелектуальних умінь;

  • спостереження за роботою учнів на уроках та під час позакласних заходів;

  • аналіз результатів виконання самостійних, контрольних, творчих та інших робіт;

  • аналіз результатів участі учнів в олімпіадах, інтелектуальних змаганнях, конкурсах тощо.

Якщо розглядати школу і обдарованість у сфері академічних досягнень учнів, то це означає, що в такої дитини існують окремі види діяльності, які переважають над іншими. Наприклад, дитина серед різних видів діяльності, надає перевагу:

- читанню (швидко і надовго запам’ятовує прочитане; володіє великим словниковим запасом; використовує складні синтаксичні конструкції; цікавиться написанням букв і слів);

- математиці – проявляє інтерес до лічби, вимірювання, зважування, упорядкування предметів (запам’ятовує математичні знаки, цифри, символи; легко виконує арифметичні дії; застосовує математичні вміння і терміни до ситуацій, що не стосуються безпосередньо математики);

- природничим наукам – має інтерес до навколишнього (цікавиться походженням та призначенням предметів і явищ, їх класифікацією; уважна до явищ природи, їх причин і наслідків, намагається експериментувати).

Якими характерними особливостями володіють обдаровані діти?

По-перше, вони мають добру пам’ять, особистий світогляд; добре розвинуту свідомість;

По-друге, вони, як правило, дуже активні і завжди чимось зайняті; настирливі в досягненні результату у сфері, яка їх цікавить;

По-третє, для них характерний творчий пошук; вони хочуть вчитися і досягають у навчанні успіхів; навчання дає їм задоволення;

По-четверте, вони вміють критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть проникнути у суть речей і явищ, вміють фантазувати; із задоволенням виконують складні і довгострокові завдання;

По-п’яте, вони вміють розкривати взаємозв’язки між явищами і сутністю, індуктивно і дедуктивно думати, маніпулювати логічними операціями, систематизувати, класифікувати і узагальнювати їх.

Науковці у своїх дослідженнях зазначають, що найбільш ефективними формами та методами роботи з обдарованими дітьми є розкриття потенціалу креативності. Це:


  • реалізація творчого експрес-тренінгу під час проведення шкільних уроків;

  • налаштування учнів на досягнення успіху;

  • допомога кожному учневі ставити перед собою посильні завдання, які б відповідали його інтересам і носили дослідницький характер.

Згідно з новітніми ідеями вітчизняної педагогічної науки головною умовою розкриття потенціалу креативності учнівської молоді є перетворення традиційного навчально-виховного процесу на освітній простір життєтворчості. Якщо традиційний навчально-виховний процес побудований на засадах суб’єкт-об’єктних відносин педагогів у учнями, то освітній простір життєтворчості – насичений різноманітними інтерактивними заходами за всіма можливими сферами самоздійснення особистості.

Зупинимося на короткій характеристиці деяких форм та методів роботи з обдарованими дітьми:

– «теорія розв’язання винахідницьких завдань» – пропозиція учням певного набору прийомів мислення, кінцевою метою яких є свідоме досягнення стану «осяяння», підказок інтуїції тощо. (Наприклад, під час навчального процесу учитель використовує алгоритм розв’язання проблемних ситуацій. У такий спосіб в учнів виробляється такий стиль мислення, в основі якого є гнучкість, оригінальність, чутливість до протиріч, вміння свідомо моделювати ідеальний еталон, психологічно орієнтовану думку на його досягнення і домагання цього найкоротшим шляхом);


  • «Ейдетика» – технологія формування ейдетичного мислення, в основі якої запам’ятовування інформації через образи, асоціації й відчуття. (У такий спосіб в учнів розвивається уява та фантазія, гнучкість мислення, здатність створювати об’ємні й яскраві образи. Відбувається стимулювання роботи правої півкулі головного мозку, що забезпечує розвиток здатності створювати варіативність у розв’язанні творчої задачі, що є основою для активізації креативного мислення та використання його у вирішенні навчальних та життєвих задач);

  • «Принцип відкритих перспектив»: будь-який учень, навіть найслабший, може сьогодні спробувати вивчити тільки один сьогоднішній урок, добре написати конспект і одразу одержати свою першу хорошу оцінку, а там другу, третю… Спочатку ці оцінки майже нічого не визначають (крім того, що учень старається, але хіба цього мало?), однак поступово приходить і справжнє знання, а разом з ним і інтерес до предмету. Починаючи з будь-якого дня, кожен може вчитися добре, і це буде відображатися на оцінках, при цьому, це негайно відзначить учитель, скільки б у нього не було учнів;

  • «Наголошення на будь-які поліпшення». (Помічати і відповідним чином відзначати кожен маленький, але успішний крок на шляху до виконання завдання);

  • «Повідомлення про будь які внески». (Акцентування уваги на цінності активності учня в усних відповідях, класних дискусіях тощо. При цьому варто пам’ятати, що вони вносять власний внесок у колективну роботу як лише можуть);

  • «Похвала», яка висловлена з очевидним ентузіазмом. Можна «аплодувати» досягненням як навчальним, так і деяким іншим, що мають певне відношення до навчання. «Оплески» повинні бути без порівнянь з іншими, без очікувань на майбутнє та інші.

Звичайно, кожен вчитель мріє мати учнів, спроможних до високих показників успішності у вивченні саме його предмету. Але, між тим, дуже часто учні не тільки не виявляють обдарованість, а навпаки демонструють негативне ставлення до навчання взагалі.

Та обставина, що все більше дітей не бажає вчитися, викликає тривогу, розгубленість, а у багатьох випадках страх і відчуття безпорадності майже у кожного вчителя. Спостерігається невтішна ситуацію, коли діти нічим не зацікавлені і апатичні до пізнання. Складається враження, що вони не піддаються навчанню. Але чи насправді це так?

В останні десятиліття у зарубіжній психології з’явилося багато робіт, присвячених трагедії невиявлених або заблокованих системою шкільного навчання талантів.

За даними одного з відомих вчених – П. Торренса, більше третини дітей, що були відраховані як невстигаючі, це – обдаровані діти. Підготувавши вчителів до роботи з обдарованими дітьми, повідомивши про те, що деякі з дітей продемонструють виняткові здібності, Розенталь і Якобсон стали чекати, що ж станеться далі. Періодично протягом року вони проводили спостереження за динамікою успішності учнів, а в кінці року перевірили усіх дітей за допомогою спеціального тесту IQ. Очікування стали реальністю. З’ясувалося, що реальний приріст показника IQ залежав від інформації, яку отримали вчителі: у тих дітей, які, на думку вчителя, були розумово більш здібними, приріст IQ був більший, ніж у тих дітей, які, на думку вчителя, були менш здібними. Таким чином, упередженість учителя відносно дитини впливала на ту навчальну роботу з обдарованими дітьми, яку він з цими учнями проводив. Згодом висновки Розенталя і Якобсона були підтверджені у ряді інших експериментальних досліджень. Тобто, надії, які вчителі покладали на своїх учнів, навіть якщо вони не висловлені вголос, допомогли школярам повірити у себе і вчитися відповідним чином. Численні дослідження показали, що люди не усвідомлено прагнуть відповідати тому рівню розвитку, який від них очікується.




Каталог: images -> images
images -> Оздоровча спрямованість фізичного виховання анотація
images -> Рекомендації класним керівникам на орієнтовні форми роботи з учнями щодо формування навичок здорового способу життя
images -> Методичні рекомендації щодо вдосконалення системи роботи навчальних закладів з питань формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів
images -> Загальна характеристика роботи
images -> Загальна характеристика роботи
images -> Математика, як навчальний предмет, покликаний передусім сприяти розумовому вихованню, особливо вихованню волі до цілеспрямован
images -> Індивідуальний творчий проект
images -> Метод «прогностичної лінійки»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка