Бібліографічні зв’язки видань україніки в цифровому середовищі



Скачати 48,25 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації26.03.2019
Розмір48,25 Kb.
  1   2   3
УДК 025.4.03

Данильченко І. В.

мол. наук. співроб. НБУВ



БІБЛІОГРАФІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ВИДАНЬ УКРАЇНІКИ

В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Проаналізовано сучасні підходи до електронної каталогізації. Розглянуто види бібліографічних зв’язків та визначено механізми встановлення зв’язків між різними елементами бібліографічних записів. Представлено технологію побудови бібліографічних зв’язків в електронній бібліотеці «Україніка» Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.



Ключові слова: бібліографічні зв’язки, бібліографічні записи, Функціональні вимоги до бібліографічних записів, види бібліографічних зв’язків, логічні зв’язки, асоціативні зв’язки, електронна каталогізація.
Сучасне інформаційне суспільство вимагає від бібліотек активного використання інформаційно-комунікаційних технологій. Зважаючи на широкі можливості, які надає веб-середовище, змінюються інформаційні потреби користувачів та підвищуються вимоги до якості бібліотечних послуг. Ці процеси змушують бібліотечну спільноту шукати нові підходи для покращення діяльності бібліотек в цифрову епоху. Наявність великого обсягу різноманітної інформації, яка функціонує в електронному середовищі, на жаль, не є запорукою її вдалого успішного використання. Важливо переглянути принципи, механізми та правила організації знань, що дозволить активно використовувати весь накопичений людством масив інформаційних ресурсів через спеціально налаштовані під потреби користувача інформаційно-пошукові системи.

Наразі відбувається фундаментальний перегляд теорії та практики бібліотечної каталогізації, без якої неможливо уявити організацію та пошук інформаційних ресурсів. Розроблені зарубіжними колегами «Функціональні вимоги до бібліографічних записів» (Functional Requirements for Bibliographic Records – FRBR) заклали теоретичні основи нових каталогізаційних принципів та правил. Пропонується нова структурована модель «сутність–зв’язок» (entity-relationship model, або скорочено ER-модель), що пов’язує дані, подані в бібліографічних записах, із потребами користувачів. Ця модель побудована на визначенні сутностей (об’єктів) інтересу користувачів бібліографічних записів, атрибутів кожної сутності та типів взаємозв’язків між сутностями [1].

Інноваційним в електронній каталогізації є встановлення бібліографічних гіпертекстових зв’язків між різними елементами бібліографічних записів. Цей напрям дослідження в галузі каталогізації є одним з найбільш актуальних, завдяки тому, що дозволяє вирішити більшість проблем, пов’язаних з максимальним задоволенням пошукових потреб користувачів та взаємодією з іншими інформаційно-пошуковими системами. Наявність зв’язків між різними категоріями об’єктів, між творами і їх творцями дозволяє користувачам бути краще обізнаними про різні видання твору, переклади, переробки або різні фізичні формати.

Однак неможливо встановлювати бібліографічні зв’язки між даними у записах, не переглянувши підходи до бібліографування документів. Актуальним залишається завдання максимально повного відображення інтелектуальних характеристик твору через певний набір бібліографічних відомостей та програмне забезпечення незалежно від виду документа і носія інформації. У зв’язку з тенденцією стискання бібліографічного запису до «мінімального рівня», дискусійним питанням залишається визначення переліку базового рівня елементів запису. Відбувається процес спрощення каталогізації, який вимагає від каталогізаторів оволодіння новими навичками обробки документів та уважного ставлення до розкриття змісту документа, враховуючи необхідність приведення в основних елементах бібліографічного запису відомостей у тому вигляді, в якому вони вказані у самому документі. Дотримання цих вимог дозволить каталогізатору, використовуючи певні поля, встановити зв’язки між елементами записів, що забезпечить можливість користувачу здійснювати релевантний пошук за введеними даними.

Нові підходи до процесу каталогізації застосовано при формуванні електронної бібліотеки «Україніка» в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. Основним завданням електронної бібліотеки є забезпечення доступного та зручного повнотекстового пошуку українознавчих ресурсів, які мають історико-культурне та наукове значення, а також можливість отримання додаткової інформації, необхідної для більш детального пошуку за інформаційним запитом. Для цього триває процес створення гнучкої системи змістових зв’язків, встановлених між документами, ресурсами та тематичним навігаційним деревом, або деревом знань, та зв’язків між предметними і довідковими рубриками [2]. Невід’ємною частиною цієї роботи стало також створення додаткових точок доступу, які пов’язують ресурси електронної бібліотеки із зовнішніми ресурсами (наприклад, гіперпосилання на інші електронні бібліотеки, веб-сайти організацій та установ, статті з Вікіпедії тощо). Між об’єктами бібліографічних записів встановлено формальні зв’язки, що відображають спільність між томами багатотомного документа, взаємопов’язаність оригінального твору з різними його перекладами, переробками та перевиданнями.

Для кращого розуміння механізмів побудови бібліографічних зв’язків варто розглянути їх основі види. В форматі UNIMARC використовують горизонтальні, вертикальні та хронологічні зв’язки. Детально проаналізовані ці зв’язки в ґрунтовному дослідженні провідного спеціаліста Бібліотеки Конгресу США Барбари Тіллет [5]. Дослідниця ідентифікувала та класифікувала бібліографічні зв’язки, поділивши їх на сім основних категорій:

1) еквівалентні – встановлюються між точними копіями одного і того ж твору або між оригіналом і його репродукцією, за умови збереження інтелектуального, художнього змісту та авторство;

2) похідні – встановлюються між бібліографічною одиницею і модифікацією, яка базується на тій же одиниці, включно з варіантами, версіями, перекладами, адаптаціями тощо;

3) описові – встановлюються між бібліографічною одиницею і твором, критичною статтею, відгуком, рецензією, коментарем;

4) зв’язки «ціле–частина», або «частина–ціле» (вертикальні) – встановлюються між бібліографічною одиницею та складником одиниці (серією та випуском серії);

5) супровідні – встановлюються між бібліографічною одиницею і додатком, доповненням;

6) послідовні (хронологічні) – встановлюються між бібліографічними одиницями, одна з яких є продовженням іншої або передує їй (наприклад, продовження видання об’єкта під іншою назвою);

7) зв’язки загальних характеристик – встановлюються між бібліографічними одиницями, які тільки за збігом мають загального автора, назву або інші характеристики, та є додатковими точками доступу в каталозі.

Інший підхід до розуміння типології бібліографічних зв’язків застосовано у «Функціональних вимогах до бібліографічних записів». Модель FRBR передбачає визначення та встановлення різних типів взаємозв’язків між сутностями. Під сутностями розуміємо ключові об’єкти, які цікавлять користувачів – це продукти інтелектуальної чи мистецької творчості; особи та організації, відповідальні за інтелектуальний чи мистецький зміст, фізичне виготовлення і розповсюдження продуктів творчості; предмети інтелектуальної чи мистецької творчості (поняття, об’єкт, подія, місце) [4]. Умовно бібліографічні зв’язки між цими сутностями поділяються на дві групи: логічні та асоціативні. Логічні зв’язки встановлюють залежності між елементами (атрибутами) всередині бібліографічного запису як відношення між одним твором, його вираженням, втіленням і фізичною одиницею (одиницями) в одному об’єкті. Асоціативні зв’язки встановлюють залежності між елементами різних об’єктів.

До категорії основних логічних зв’язків належить група зв’язків між елементами бібліографічного запису, що відбивають відношення між: роботою (твором) і її вираженням; вираженням і його проявом; проявом (втіленням) та одним або кількома фізичними одиницями (примірниками). Треба розуміти, щоб під роботою мається на увазі окремий інтелектуальний чи мистецький твір, під вираженням – інтелектуальна чи мистецька реалізація роботи, під проявом – фізичне втілення вираження роботи, під примірником – одиничний екземпляр прояву. Наприклад:

Твір: Багряний І. П. Людина біжить над прірвою;

Вираження: [Текст] : роман;

Втілення: Київ : Укр. письменник, 1992;

Примірник: шифр: ВА680116.

До іншої групи логічних зв’язків належать ті, що встановлюють відношення «відповідальності» між: особою або організацією і твором; особою або організацією і вираженням; особою або організацією і втіленням; особою або організацією і примірником. Наприклад: особа – Костомаров М. І., твір 1 – Слов'янська міфологія, твір 2 – Галерея портретів, твір 3 – Мазепа.

Асоціативні зв’язки відображають відношення між елементами різних об’єктів: твором – твором; вираженням – вираженням (вираженнями одного твору та вираженнями різних творів); вираженням – твором; цілим та частиною (наприклад, між окремим твором і збіркою творів, в якому він опублікований) тощо.

У процесі встановлення асоціативних зв’язків основного об’єкта опису з іншими об’єктами в бібліографічний запис можуть бути включені дані, що характеризують інші (асоційовані) об’єкти, пов’язані з ним спільною ідеєю, або фізично як додаток або частина. Асоційовані об’єкти можуть виступати щодо основного об’єкта опису як: оригінальне вираження / втілення твору; копія оригінального вираження / втілення твору (репринт, репродукція, факсиміле, цифрова копія); модифікація (версія) оригінального твору (перевидання, переклад, адаптація) тощо.

Бібліографічні зв’язки можуть бути реалізовані в бібліографічному записі різними способами: через поля зв’язку і взаємозв’язку між елементами всередині бібліографічного запису форматними засобами; через спільні точки доступу в різних записах – основні та додаткові (назви, імена авторів, найменування організацій тощо); через область приміток всередині запису, а також поза ним через зв’язок з авторитетними записами в авторитетному файлі [3].

В електронній бібліотеці «Україніка» технологія встановлення зв’язків, наприклад, асоціативних, здійснюється за допомогою спеціального поля «Пов’язані документи». Відповідно до виявлених зв’язків між об’єктами записів каталогізатор вносить певні відомості, що ідентифікують об’єкт (наприклад, шифр видання), у зазначене поле. Так, відомості про копію оригінального втілення твору, наприклад, репринтне видання, будуть внесені до основного бібліографічного запису оригінального твору в поле «Пов’язані документи». Таким чином, користувач зможе побачити через автоматично утворене гіперпосилання зв’язок між цими двома виданнями, що дозволить розширити результат пошуку:

1. Нагаєвський, Ісидор. Історія Української держави двадцятого століття [Текст] = De historia reipublicae Ucrainae in saeculo XX / І. Нагаєвський ; Укр. католиц. ун-т імені Св. Климента Папи. – Рим : [б. в.], 1989. – 486 c.

Гіперпосилання: Репринтне видання : Нагаєвський, Ісидор. Історія Української держави двадцятого століття (1993).

У зв’язку зі зміною завдань бібліотечної каталогізації, відбувся перегляд підходів до процесу бібліографування інформаційних ресурсів. Бібліотеки почали активно використовувати можливості сучасних інформаційних технологій, створюючи електронні каталоги та бази даних нового покоління. На основі сформованої системи навігації ці ресурси дозволяють користувачам за допомогою додаткових точок доступу та наявних взаємозв’язків між творами задовольняти найскладніші інформаційні запити. Особливої уваги вимагає створення зручної системи навігації, яка має стати обов’язковим та невід’ємним складником у формуванні інформаційно-пошукових ресурсів бібліотеки.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка