Бачити не бачить, чути не чує



Скачати 112,99 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації07.10.2019
Розмір112,99 Kb.
  1   2   3   4   5

Сьогодні ми зібралися з вами, щоб вшанувати нашого найкращого друга – книгу. Дружба з книгою – це св'ято, бо сааме вона, наша мудра порадниця, веде нас у дивовижний ы чудовий світ, знайомить з різними людьми. Читаючи книги, ми стаємо мудрішими, добрішими, світлішими, довідуємося багато цікавого про сучасність і давно минулий час.

Бачити – не бачить, чути – не чує,

Мовчки говорить, дуже мудрує,

Часом захоче – правди навчає,

Іноді бреше, всіх звеселяє,

Люба розмова, будемо, діти,

З нею довіку жити-дружити.

Хто ж то такая у світі щаслива,

Мудра, правдива і жартівлива?

Як, не вгадали? Стану в пригоді,

Річ коротенька – книжка, та й годі.

Хто з вас не любить книжок! Т ще таких, у яких є красиві малюнки. Багато див приховано в книжці. Розкриваєш одну з них – опиняєшся в далекій казковій країні, у якій живуть велетні, веселі маленькі чоловічки або твої ровесники. Відважні герої б’ються там за правду з лютим ворогом… Гортаєш іншу – постають перед тобою легенди і перекази наших славних предків, про козаків. Береш у руки третю книгу – поринеш у світ науки і техніки.

А у старинні часи на землі не було книжок. Але потреба передавати якісь відомості виникла у людей дуже давно.

Найпершою формою письма була піктографія, або малюнкове письмо; наступною – ідеографія, або символічне письмо. Найзнаменитіше з ідеографічного письма і майже єдине, яке дожило до наших днів, - це китайська ієрогліфіка.

Ще одне ідеографічне письмо – клинописне, було поширене серед народів Стародавнього Дворіччя. У ньому відбувалося поступове спрощення малюнків, поки вони не скоротилися до найпростішої схеми, по суті, уже не малюнка, а символу.

Важливий крок на шляху до сучасного алфавіту зробили стародавні фінікійці: вони скористалися для письма єгипетськими ієрогліфами.

Буквений алфавіт, де є знаки не тільки для приголосних, але і для голосних, з’явився вперше у стародавніх греків. Грецький алфавіт виявився настільки простим, що ним скористалися й інші народи Стародавнього Середземномор’я.

Латинський алфавіт також виник із грецького письма. У середні віки латинь стала міжнародною мовою. На ній викладалися результати експериментальних досвідів.

Слов’янський алфавіт розробили на основі грецького письма два вчені монахи з візантійського міста Солунь. Звали їх Кирило і Мефодій. Видана перша слов’янська азбука в 863 році.

У ХІІІ столітті винайдено спосіб друку дерев’яними літерами. У середині ХV століття в Німеччині запрацював перший у Європі друкарський верстат майстра Йоганна Гутенберга.

Літери для друку виготовлялися з металу. Із літер складалися слова, цілі рядки, сторінки. І такі металеві літери слугували довго. До того ж верстат Гутенберга був механізований, що дуже прискорювало друкування книжок.

У Київській Русі до ХVІ століття всі слова писалися разом. Уперше в історії нашого письма проміжки між словами з’являються у книзі, яка називалась «Апостол». Видана ця книга в 1564 році друкарями Іваном Федоровим і Петром Мстиславцем.

Сучасне окреслення наш алфавіт здобув на початку ХVІІІ століття, коли Петро І завів нову форму письмових знаків – громадянський шрифт замість церковнослов’янського. Остаточно він був звільнений від зайвих письмових знаків після 1917 року.

Отже, «сторінками» найдавніших книжок ставали камені, сокири, щити. Згодом почали писати на глиняних табличках, які потім сушили на вогні. Але коли якийсь учений збирався в дорогу і брав дві-три «книжки», йому потрібен був віз. Із часом люди навчилися робити книжки із тонкої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, у стародавньому місті Пергамі. Через те «папір» цей назвали пергаментом. Пергамент – оброблена коров’яча або теляча шкіра.

Перці книги з пергаменту схожі на зошит: це зігнуті вдвоє і прошиті шнурками аркуші. Декілька таких зошитів вміщали між двома дошками.

На пергаменті писали з двох боків. За традицією його скручували. Але його можна було згинати, він не ламався. Книжки з пергаменту були дуже дорогі.

Прообразом майбутньої книги були цери. Давньоримська цера – скріплені разом вощані таблички для письма. Це записні книги для коротких тимчасових поміток.

Згодом в Африці з’явилися книги з папірусу. Писати на них було зручно, але через кілька років вони розсипалися. Папірус – гладкий і еластичний матеріал для письма – винайшли єгиптяни. Колись на берегах Нілу і біля озера Чад зеленіли зарості високої рослини, трохи схожої на осику. Це папірус. Його стебла розрізали вздовж і укладали рядками, щоб край одного стебла лягав на край сусіднього. Поперек одного шару стелили новий і пресували. На протязі багатьох років учені не могли розгадати, чим склеювати шори папірусу. Врешті встановили, що чудовий клей – сік самої рослини, видавлений під пресом. Він і цементував тоненькі шари першого в історії паперу.

А от у ХІІІ столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким користуємось і сьогодні.


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – невичерпне джерело світла, енергії і любові
downloads -> Впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського щодо гармонійного розвитку особистості учня, формування його життєвої компетентності у н/в процесі на основі формули "Три люблю"
downloads -> Таран Ірина Миколаївна, вчитель англійської мови, вихователь нвк «Кіровоградський колегіум»
downloads -> Автобіографічний елемент у ліричній драмі І. Я. Франка «Зів'яле листя»
downloads -> Мозгова людмила Анатоліївна
downloads -> Малієнко ю. Б., Сєрова г. В. Вчимося досліджувати (Досліджуємо історію України) Посібник курсу за вибором для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму навчання
downloads -> Главное управление образования Луганской областной государственной администрации
downloads -> Тема: Азбука дорожнього руху
downloads -> Методичні рекомендації щодо підготовки матеріалів з питань формування навичок здорового способу життя І. Вступ Суспільству сьогодні особливо потрібні сильні, здорові особистості, які чітко розрізняють поняття добра і зла, любові і ненависті
downloads -> На м’якій постелі спати – у здоров’ї програвати


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка