Авчально-методичний посібник



Сторінка1/39
Дата конвертації11.10.2019
Розмір0,64 Mb.
ТипПротокол
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39

Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

"Нормативно-правові акти

для керівників баз стажування"

Навчально-методичний посібник

Запоріжжя

2016
ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні ЦМР

Запорізького державного медичного університету
Протокол № _5__ від __02_ ____06_____ 2016 року

Рецензенти:

Боярська Л.М. – д.мед.н., завідувач кафедри дитячих хвороб

Михайловська Н.С. - д.мед.н.,професор, завідувач кафедри загальної практики – сімейної медицини


Посібник призначений для керівників лікарів-інтернів баз стажування заочної інтернатури.

Посібник підготували співробітники кафедри сімейної медицини, терапії та кардіології Запорізького державного медичного університету д.мед.н,. професор Кривенко В.І., к.мед.н. Непрядкіна І.В., доцент, к.мед.н. Федорова О.П., доцент, к.мед.н. Пахомова С.П., доцент, к.мед.н. Колесник М.Ю., к.мед.н. Качан І.С.



ЗМІСТ


ВСТУП

2

Критерії відповідності баз стажування лікарів-інтернів вимогам для організації навчального процесу в інтернатурі

6

Система взаємодії базового керівника з лікарями-інтернами в процесі реалізації програм навчання.

17

Методика організації і проведення семінарських та практичних занять з лікарями-інтернами на базі стажування.

30

Опанування лікарями-інтернами практичних навичок та умінь з внутрішніх хвороб на базі стажування.

52

Роль інформаційних технологій при підготовці лікарів-інтернів.

57

Психологічні аспекти спілкування лікаря і хворого.

63

Формування комунікативних і організаторських умінь і навичок лікаря.

75

Література

84

Додатки

93



ВСТУП

Метою освіти, згідно Закону України про освіту, є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Підготовка кваліфікованих медичних кадрів є основною метою післядипломної освіти. Високий методичний та науковий рівень сучасної системи освіти - це шлях до Європейської інтеграції. Участь Медичну освіту не можна розглядати окремо від загальної системи професійної освіти, особливостей її розвитку на сучасному етапі. При цьому необхідно враховувати традиції, що склалися в системі охорони здоров’я, в цілому та власне специфіку самої медичної освіти.

Ефективність функціонування медичної освітньої системи, в тому числі й системи післядипломної освіти, залежить від бажання обласних управлінь охорони здоров’я, керівного апарату лікарень оптимально взаємодіяти між ланками освіти.

Медична освіта, відповідно до стандартів Всесвітньої Федерації Медичної Освіти, має три послідовні етапи, які поєднані між собою. Кожний наступний етап ґрунтується на попередньому і забезпечує, вищий за попередній рівень підготовки лікарів.

Перший етап медичної освіти – це додипломна підготовка лікарів у вищих медичних навчальних закладах.

Другий етап медичної освіти – це післядипломна освіта, яка передбачає підготовку лікарів до медичної практики в закладах післядипломної освіти. Підготовка завершується отриманням ліцензії на самостійну медичну практику, сертифіката на лікарську спеціалізацію.

Третій етап – це безперервний професійний розвиток лікаря впродовж його професійного життя. Ступневість медичної освіти передбачає завершену і поступову підготовку фахівців у галузі медицини на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні залежно від кваліфікації, що набувається як на додипломному, післядипломному рівнях, так і впродовж усієї професійної діяльності. Інтернатура є обов’язковою для випускників медичних вузів та забезпечує лікарське стажування за основними напрямками медицини. Враховуючі сучасні реалії та проблеми вітчизняної медицини підготовка фахівця в інтернатурі має дещо формальний характер. Для підготовки фахівця бажаним є безпосередній контакт з високопрофесійними спеціалістами своєї галузі та в подальшому становлення клінічного мислення.

Серед форм безперервного професійного розвитку можна виділити такі як: стажування в клініках як в межах України, так і в інших країнах; інтеграція практики і теорії під час навчальних занять та надання медичної допомоги під керівництвом більш досвідчених колег; дистанційне навчання; участь у з’їздах, конгресах, семінарах, конференціях, відвідування лекцій; дослідні проекти, відвідування сучасних клінік з метою вивчення клінічного досвіду. Для виявлення знань слухачів програмою передбачений контроль знань з усіх розділів програм. Протягом нвчання лікарі засвоюють весь перелік теоретичних та практичних навичок згідно кваліфікаційних вимог для лікаря за фахом.

В умовах сьогодення важливим є осмислення лікарем не тільки своїх вузькопрофесійних цілей, але й орієнтація в питаннях громадського здоров'я, пристосування до змін, що відбуваються навколо. А якість наданої медичної допомоги в першу чергу залежить від якості медичної освіти.

Крім того, важливим видається відповідність вищої медичної освіти в Україні стандартам якості Всесвітньої федерації медичної освіти, в яких вказується, що «метою медичної освіти є поліпшення стану здоров'я населення». Опанування цієї мети неможливо без розвитку таких якостей лікаря, як компетентність і професіоналізм.

Підготовка лікаря включає як питання засвоєння глибоких теоретичних знань, так і оволодіння навичками на міждисциплінарній основі, що вимагає сучасного методичного забезпечення: відпрацювання навичок щодо інтеграції знань і умінь для забезпечення індивідуального підходу при лікуванні конкретного хворого, освоєння нових сучасних методів діагностики та лікування хворих необхідних у самостійній роботі лікаря. Практична ж діяльність в процесі післядипломної підготовки повинна допомогти новій категорії фахівців адаптуватися в практичній ланці охороні здоров'я та установах соціального захисту, сформувати системний підхід, отримати досвід оцінки та аналізу інформації, випробувати прийоми математичного моделювання, маркетингу.

Лікарі-інтерни проходять навчання у вигляді очно-заочної форми навчання. Якісна підготовка молодого лікаря до самостійної роботи в практичній медицині залежить від багатьох складових: наявності сучасних навчально-методичних програм і посібників; високого рівня теоретичної та практичної підготовки як викладачів вузу (кафедр післядипломної освіти), так і керівників інтернів на базах стажування, технічного оснащення вузів і лікарень.

Очний цикл передбачає придбання теоретичних знань з дисципліни на профільній кафедрі. Тоді як заочний цикл проходить на базі стажування. Керівниками лікарів - інтернів на базах стажування є фахівці вищої категорії, що мають великий клінічний досвід, але не завжди володіють технологіями організації навчального процесу.

Для оволодіння спеціальністю лікарі-інтерни повинні отримати чітку інформацію про структуру і вимоги навчання в інтернатурі. Крім того, передбачається оволодіння знаннями та уміннями менеджера в спілкуванні з партнерами і конкурентами, складання профілактичних програм, поточних і перспективних планів; організація та проведення семінарів, конференцій. Тому керівники баз стажування повинні володіти методичним знаннями, які б задовольняли сучасним вимогам до викладання у вищій школі.

У процесі становлення особистості фахівця величезне значення набуває вміння самостійно поповнювати знання і орієнтуватися у великому потоці інформації. Саме в заочній частини інтернатури більше часу приділяється самостійній роботі інтернів, тому на базових керівників покладається велика відповідальність у формуванні практичного мислення лікарів-інтернів.

Необхідно відзначити, що на етапі післядипломної освіти методологія підготовки фахівців має істотні деклінації, що вимагає необхідність навичок вживання сучасних інформаційних і інноваційних технологій у щоденній професійній роботі. Максимальні можливості для їх реалізації - саме в заочній частини інтернатури. В арсеналі викладача - базового керівника досить різних форм самостійної роботи, творче використання яких дозволить підготувати освіченого і кваліфікованого лікаря, готового до роботи в первинній ланці охороні здоров'я.

Якість підготовки будь-якого фахівця в сучасних умовах визначається не тільки рівнем його знань, а й професійними вміннями, що дозволяють йому творчо вирішувати виникаючі проблеми, активно взаємодіяти з колегами.

Метою навчання лікаря є виховання його професійної культури, що є результатом якісного розвитку знань, інтересів, переконань, норм діяльності і поведінки, здібностей і соціальних почуттів. Тому важливим ланцюгом підвищення педагогічного рівня наставника на базі стажування є детальне вивчення системи взаємодії базового керівника з лікарями-інтернами в процесі реалізації програм навчання, формування комунікативних і організаторських умінь і навичок майбутнім фахівцем, розуміння психологічних аспектів спілкування лікаря-інтерна з хворими, колегами, тощо.

Таким чином, набуває актуальності необхідність вдосконалення теоретичних і практичних знань базових керівників з питань методології викладання на післядипломному етапі, освоєння і використання сучасних технологій у навчанні лікарів-інтернів.


Каталог: upload -> files
files -> Освіта. Виховання. Навчання актуальні проблеми дошкілля
files -> Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю
files -> Освіта. Виховання. Навчання pehota, Elena
files -> Освіта. Виховання. Навчання анісімова, Галина Олексіївна
files -> Педагогіка сімейного виховання дітей шкільного віку
files -> Освіта. Виховання. Навчання анісімова, Галина Олексіївна
files -> Додаток до рішення сесії районної ради скликання від
files -> Харківська обласна державна адміністрація департамент науки і освіти Комунальний заклад «Харківська обласна станція юних туристів»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка