Аудіювання: тестові завдання на основі легенд рідного краю



Скачати 146,3 Kb.
Сторінка10/11
Дата конвертації24.03.2020
Розмір146,3 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Запитання:
1. Що знаходилось біля лісу?
а) Озеро;
б) річка;
в) джерело.
2. Чому люди дбали про джерело?
а) Бо там ловили рибу;
б) адже у джерелі цілюща вода;
в) бо не було місце відпочинку.
3. Як зустрічало джерело татар?
а) Відбирало мову або голову корчило;
б) напувало їх цілющою водою;
в) лагідно говорило до них.
4. Для чого татари привозили з собою коріння аїру?
а) Щоб очистити водойми:
б) щоб джерело заросло;
в) щоб виросли гарні квіти.
5. Що сказало джерело татаринові, який хотів води напитися?
а) — Змилуйся, добра людино, вичисти мене!
б) — Не напою тебе, вороже клятий!
в) — Спробуй моєї джерельної водиці!
6. Чим стало джерело?
а) Бурхливою рікою;
б) неосяжним озером;
в) грузьким болотом.
БУЗОК І БУЗИНА (Легенда)
Жив старий-престарий чоловік. Жив самотньо. Мав тільки одного-єдиного сусіда — бузька, на стрісі своєї хати. Бузько жив зі своєю бузьчихою. Вони виводили троє–четверо бузьченят і вчили їх літати.
Одного разу молодий бузько не розрахував своїх, ще слабеньких сил, упав у глибоку прірву, зламав собі ніжку і крило пошкодив. Бачив те нещастя старий чоловік. Підібрав зраненого птаха і приніс його до себе. Місяць виходжував його, в коли ніжка і крило зовсім зажили, виніс надвір і відпустив до пташиної родини, яка вітала його радісним клекотом. Восени полинули бузьки в далекій вирій. Минула зима. А коли з-за гір повіяли теплі весняні вітри, повернули знов до хати старого. Той, якого врятував він від загибелі, і його молода бузьчиха. І кожен із них приніс у дзьобі по зернині. Поклали ті зернини на долоню старому і зрозумів він, що не прості зернини, а чарівні. Оту зернину, що приніс бузько, посадив старий біля самої хати, а ту, що принесла бузьчиха,— над кручею. Поливав їх водою з джерела. І зросли з тих зернин небачені тут кущі. Зацвіли вони в травневу пору пахучими квітами: бузьків кущ — фіолетовими кетягами, а бузьчихин — білими, схожими на парасольки, суцвіттями. Тоді й назвав цей удячний чоловік бузьків кущ — бузьком, а бузьчихи — бузиною.
Бузок веселив зір своїм цвітом, а бузина дарувала старому цілющі ліки від багатьох хвороб. (212 слів)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка