Анотація. Розкрита роль ілюстрацій у формуванні методичного забезпечення самостійної роботи студентів економічного напрямку



Скачати 25,58 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації29.04.2020
Розмір25,58 Kb.
  1   2

УДК 371.335.5-057.875(075.4)
РОЛЬ ІЛЮСТРАЦІЙ У МЕТОДИЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНОГО НАПРЯМКУ
Почерніна Н.В. – к.е.н., доцент кафедри економічної теорії

Таврійський державний агротехнологічний університет

Тел. (0619) 42-22-36


Анотація. Розкрита роль ілюстрацій у формуванні методичного забезпечення самостійної роботи студентів економічного напрямку.

Ключові слова: ілюстрації, методичне забезпечення, самостійна робота.
Постановка проблеми. За сучасних умов розвитку системи вищої освіти основним завданням навчальної роботи є активізація самостійної роботи студентів. Вона закладає основи для розвитку самостійності мислення студента, створює передумови для формування цілісного світогляду на основі набутого практичного досвіду та критичного ставлення до оцінки поточної ситуації.

У процесі підготовки фахівців економічного напрямку це набуває особливої ваги, оскільки економічна реальність складна та різноманітна, переважна кількість взаємозв’язків та взаємозалежностей в ній не проявляється прямолінійно. Тому від вміння студента самостійно оцінити ситуацію та винайти найбільш раціональне рішення залежить майбутній результат його практичної діяльності.

Активізація самостійної роботи студентів висуває вимогу вдосконалити методичне її забезпечення. Об’єктом даного дослідження є методика використання наочних методів передачі і сприйняття навчального матеріалу.

Мета дослідження полягає у розкритті ролі ілюстрацій як джерела отримання інформації та знань для підвищення якості самостійної роботи студентів.

Основна частина. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів має враховувати такі загальновизнані принципи навчання: науковість, доступність, наочність, систематичність, послідовність, свідомість, активність, зв’язок теорії з практикою. В межах даного дослідження увага приділяється реалізації цих принципів через використання наочних методів навчання.

Як свідчать психологи, в пам’яті людини залишається: 10 % — того, що вона слухає; 50 % — того, що вона бачить; 90 % — того, що вона робить. Таким чином, процес викладання дисциплін має поєднувати у собі наступні методи: словесні: дії, пов’язані з мовленнєвою (вербальною) діяльністю під час заняття – розповіді, пояснення, повідомлення та інше; наочні: ілюстрації, демонстрації, застосування таблиць, малюнків, засобів аудіо та відео, інших візуальних засобів що сприяють більш ефективному усвідомленню навчального матеріалу; практичні: дії, пов’язані з практичними видами діяльності: виконання вправ, практичних та лабораторних робіт, дослідів, експериментів та ін.

З точки зору формування методичного забезпечення самостійної роботи студентів особливої ваги набувають наочні методи навчання. Необхідність їх активного використання у підготовці студентів економічного напрямку обумовлена наступним:

по-перше, на основі наочного спостереження формуються чуттєві образи та поняття;

по-друге, забезпечується зв’язок абстрактних положень з реальністю. Вивчення економічного матеріалу здійснюється як шляхом сходження від конкретних образів до абстрактного мислення, так і рухом від абстрактного до конкретного;

по-третє, активізуються процеси мислення. Поєднання живого слова з образами емоційно впливає на студентів, зосереджує їх увагу на обговорюваному питанні, що сприяє надійності запам’ятовування [4].

Таким чином, наочні засоби виконують певні функції у навчальному процесі. Зокрема, з точки зору пізнавальної функції наочні засоби можуть виступати як джерело навчальної проблеми, спосіб надання результату та засіб систематизації знань. З точки зору мотиваційної функції наочні засоби через емоційний вплив на студента сприяють інтенсифікації навчального процесу. Студент «переживає» зорові образи реальних явищ та ситуацій, що підвищує рівень запам’ятовування економічних категорій та залежностей.

За технікою виконання та способом відтворення наочні засоби класифікують на: образні (портрети, фотографії, картини); умовні (схеми, рисунки, діаграми, графіки); технічні (кінопроектор, графопроектор, відеомагнітофон, комп’ютер тощо). Кожен вид цих наочних засобів може бути використаний для підготовки різного виду методичного забезпечення самостійної роботи студентів.

За дидактичною сутністю самостійна робота представляє собою комплекс умов навчання, організованих викладачем і спрямованих на самопідготовку студентів. Навчальна діяльність відбувається без участі самого викладача.

Найважливішими засобами вивчення економічних дисциплін виступають підручники, навчальні посібники, наукові монографії, довідникові та статистичні джерела, економічна періодика.

Підручник навчальне видання, що містить систематизоване викладення навчальної дисципліни, відповідає програмі дисципліни та офіційно затверджене як такий вид видання.

Навчальний посібник навчальне видання, що частково чи повністю замінює або доповнює підручник, містить матеріали за всіма темами програми та офіційно затверджене як такий вид видання.

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни — навчально-методичне видання, в якому містяться методичні поради (вказівки) щодо вивчення предмета, організації самостійної роботи студентів, виконання практичних завдань, порядок та критерії оцінювання знань тощо.

Методичні матеріали щодо поточного і підсумкового контролю знань студентів - складова навчально-методичного забезпечення, що розробляються викладачами з метою доведення до відома студентів інформації про перелік питань, якими вони мають володіти після опанування певного навчального курсу, про основні вимоги до вивчення навчального матеріалу та критерії оцінювання знань. Основним завданням такого виду методичного забезпечення є повне виключення розбіжностей між завданнями, що є об’єктом контролю, і програмою дисципліни.

Використання наочних засобів в підручниках та навчальних посібниках економічного напрямку в основному зводиться до наведення схем, таблиць, графіків, рідше – картинок. Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор. Загальні вимоги з ілюстрування навчальних книг:

• ілюстрації мають використовуватися тільки в тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у книзі. Наявність їх дозволяє авторам передати більш чітко, точно та образно програмний матеріал, що викладається;

• вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості студентів. Так, у підручниках для студентів молодших курсів ілюстрації можуть відрізнятися більшою образністю, ніж ілюстрації для студентів старших курсів, які вже вміють вільно читати складні схеми та таблиці;

• при підготовці ілюстрацій слід враховувати можливості відтворення їх типографією;

• ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріалу основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми;

• однотипні ілюстрації в підручнику мають бути виконані однією технікою;

• при поданні статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами і явищами, що вивчаються;

• доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основних ідеях ілюстрованого матеріалу 2.

В навчально-методичних посібниках для самостійного вивчення дисциплін ілюстрований матеріал може використовуватись дещо ширше. В першу чергу, вони передбачають розробку викладачем опорних конспектів лекцій та конспектів-схем навчального курсу, які стисло подають матеріал з переважанням над текстовим матеріалом схем, таблиць та графіків.

Конспекти-схеми відображують логіку навчального предмета, тобто послідовність змісту, порядок вивчення, зв’язки елементів і частин курсу. Правильно розроблені конспекти-схеми встановлюють також зв’язок курсу з іншими предметами і, що дуже важливо, дають можливість зменшити обсяг формальних знань, наголошуючи на провідних ідеях і поняттях.

Під час самостійної роботи студента конспект-схема й методичні вказівки з відповідної теми є орієнтиром у роботі з підручником та спеціальною літературою. Реферування наукових статей також можна виконувати у вигляді конспекту-схеми.

Перевіряючи знання студентів, можна дати завдання розкрити зміст окремого блоку конспекту, навести змістовний приклад тощо. Як показав досвід, студенти широко користуються конспектами-схемами при повторенні матеріалу перед колоквіумом, заліком, діловою грою, екзаменом. Під час колоквіумів, заліків та екзамену користуватися конспектами-схемами забороняється 1.

Іншим варіантом використання ілюстрацій в навчально-методичних посібниках для самостійного вивчення дисциплін є наведення асоціативних картинок, що спрямовані на формування образних уявлень про економічний процес чи категорію. Наприклад, поняття безробіття часто демонструють зображенням великої черги людей до центру зайнятості, а порушення рівноваги на товарному ринку шляхом виникнення дефіциту показують пустими полицями на прилавках магазинів і т.д. У даному випадку ілюстрація виконує інформаційну функцію.

Практика використання асоціативних картинок запроваджується також і в методичних матеріалах для поточного і підсумкового контролю знань студентів. Однак, у даному випадку студент має дати відповідь, яку категорію розкриває дане зображення, тобто ілюстрація тут виконує контролюючу функцію.

За таким же принципом можуть бути сформовані завдання щодо доповнення пропущених елементів організаційної діаграми або завдання перевести табличний варіант наведених даних у графічний об’єкт.

При вивченні історії економічної думки та економічної історії доцільно наводити у методичних розробках портрети відомих економістів-класиків та ілюстрації суспільного життя різних країн та різних часових проміжків з метою кращого запам’ятовування великих обсягів навчального матеріалу. У навчальних курсах «Міжнародна економіка», «Регіональна економіка» та «Розміщення продуктивних сил» буде корисним використання географічних та інших карт.

За сучасних умов особливого значення для методичної роботи з наведенням ілюстрацій набуває використання мультимедійних засобів.

Доцільність використання мультимедійних засобів зумовлена:


- інтенсифікацією навчання за рахунок економії навчального часу при використанні слайдів;
- підвищенням наочності матеріалу та полегшенням його сприйняття завдяки компактному і чіткому поданню навчальної інформації;
- розширенням та поглибленням змісту навчання з дисципліни, що вивчається;
- здійсненням оперативного зворотного зв’язку за допомогою зорового контакту з аудиторією студентів 3.

За допомогою комп’ютерної техніки можна більш широко використовувати графіки та ілюстрації. Вони складні для розробки, але мають суттєву перевагу, оскільки графічна форма представлення матеріалу характеризується великим інформаційним об’ємом і швидкістю сприйняття інформації.

Важливим позитивним чинником є кольорове зображення слайдів. Колір — привабливий чинник, він відіграє важливу роль у розпізнаванні інформаційних фрагментів і має певну суб’єктивну привабливість. Тому слід ретельно підбирати колірні відтінки, прагнучи до гармонійного їх поєднання з метою формування потрібних емоцій у студентів.

Мультимедійні презентації дозволяють представляти матеріал деталізовано, дроблячи його на порції, що мають оптимальну інформаційну насиченість і наочність. Крім цього мультимедійні засоби дозволяють використовувати можливості, недоступні звичайним плакатам – анімація окремих елементів, використання відеовставок.

Діапазон матеріалів, які можуть бути використані в якості вихідних при розробки мультимедійних наочних посібників надзвичайно широкий – починаючи від ілюстрацій у підручниках і наявних звичайних плакатах і до самостійно отриманих фото і відео матеріалів.

На сьогодні мультимедійні можливості розробки та оформлення методичного забезпечення самостійної роботи студентів здатні перетворити її на захоплюючу та більш пізнавальну діяльність. Студенти знаходять цікаву та необхідну інформацію, обмінюються враженнями, ідеями щодо дослідження за визначеною темою, отримують вміння віднаходити, використовувати, аналізувати, редагувати, передавати, повідомляти інформацію, створювати нові її форми. В цілому, студент підвищує свою комунікативну компетентність і медіа – грамотність.






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка