Аналіз законодавства України щодо відповідності міжнародним вимогам забезпечення рівних прав у здобутті освіти для дітей з особливими потребами



Скачати 150,18 Kb.
Сторінка1/9
Дата конвертації18.04.2019
Розмір150,18 Kb.
ТипЗакон
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Аналіз законодавства України щодо відповідності міжнародним вимогам забезпечення рівних прав у здобутті освіти для дітей з особливими потребами

.
Право на освіту – одне з основних соціокультурних прав людини. Дотримання прав людини, в першу чергу – дитини, є пріоритетом політики України у контексті реалізації світових демократичних та гуманістичних тенденцій, євроінтеграційних устремлінь нашої держави.

Розвиток міжнародних законодавчих норм щодо прав дитини, починаючи з Декларації прав дитини (1959 р.), Конвенції ООН «Про боротьбу з дискримінацією у галузі освіти» (1960 р.), Конвенції ООН «Про права дитини» (1989 р.), і сучасних – Конвенції ООН «Про права інвалідів» (2006 р.), Декларації ООН «Про права корінних народів» (2007 р.) є відображенням поступових змін поглядів суспільства на проблему рівності можливостей та недискримінації дітей за будь-якою ознакою.

Останніми десятиліттями у більшості країн Європи, США, Канаді, Австралії та інших державах відбуваються докорінні зміни у розумінні та забезпеченні рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей, що відображено у законодавстві.

Ратифікація Україною Конвенцій ООН «Про права дитини» (1991 р.), «Про права інвалідів» (2009 р.), тобто визнання їх складовою частиною правової системи держави, зумовило реформування національного законодавства у сфері освіти відповідно до вимог цих угод.

В рамках Канадсько-українського проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» здійснено аналіз нормативної бази України у сфері освіти щодо забезпечення рівних прав для дітей з особливими потребами, відповідності нормативних документів вимогам міжнародних договорів (Конвенцій), які ратифіковано Україною.

Термінологія, що використовується. Термін «діти з особливими потребами», який відповідає міжнародному терміну «children with special needs», використовується для позначення дітей з порушеннями психофізичного розвитку, в тому числі дітей з інвалідністю; акцентує увагу на необхідності забезпечення додаткової підтримки у навчанні дітей цієї категорії.

Використання терміну «діти з особливими потребами» свідчить про відмову суспільства від розподілу громадян на «повноцінну більшість» та «неповноцінну меншість», закріплює зміщення пріоритетів у характеристиці таких дітей з недоліків, порушень, відхилень від норми до фіксації їхніх потреб у особливих умовах та засобах навчання.

У контексті проведення аналізу нормативної бази України щодо відповідності міжнародним вимогам забезпечення прав на освіту необхідно також дати визначення терміну «інклюзивне навчання»inclusion» – включення), сутність якого розуміють як навчання всіх дітей, в тому числі дітей з особливими потребами, в загальноосвітньому навчальному закладі, забезпечення необхідних умов (пристосування середовища, освітнього процесу) відповідно до особливих потреб дитини. Оперування терміном «інклюзивне навчання» у міжнародних освітніх документах свідчить про дотримання рівних прав на здобуття освіти для дітей з особливими потребами.

В освітньому просторі поруч із терміном «інклюзивне навчання» використовується термін «інтегроване навчання», що передбачає створення у загальноосвітніх навчальних закладах класів чи груп для дітей з особливими потребами.

Важливо, що використання у нормативних документах України термінології, визнаної на міжнародному рівні, сприятиме інтеграції національної законодавчої бази до світового правового поля.

Вихідні положення аналізу законодавства. Законодавство України у сфері освіти базується на Конституції України, складається із Законів України, інших нормативно-правових актів у сфері освіти та міжнародних документів, ратифікованих Україною.

Основними стандартами права дітей на освіту є норми Конституції України та положення Конвенції ООН «Про права дитини» (ратифікована Україною у 1991 р.), Конвенції ООН «Про права інвалідів», (ратифікована Україною у 2009 р.).

Аналіз здійснено шляхом співвідношення стандартів із статтями Законів України у сфері освіти (Закон України «Про загальну середню освіту») у контексті реалізації права на освіту дітей з особливими потребами.

За результатами аналізу підготовлено рекомендації щодо удосконалення нормативних документів у сфері освіти.



Короткий огляд міжнародних документів. Формування правових норм України у сфері освіти стосовно дітей з особливими потребами має відбуватися із врахуванням принципів та норм, що визнані міжнародною спільнотою.


Каталог: wp-content -> docs -> 2013
wp-content -> О. В. Сердюк, канд соц наук, доц., зав соціально-психологічної лаб. Хнувс
wp-content -> Ю. В. Рібцун // Палітра педагога. 2008. № С. 21-23. Предметно-розвивальне середовище молодша логопедична група для дітей із знм у "ДВ" №6 за цей рік були вміщені методичні рекомендації
wp-content -> Сучасні здоров'язбережувальні технології у навчально-виховному процесі
wp-content -> Багатоаспектна модель підручника з російської мови для іноземних студентів у вищих навчальних закладах України
wp-content -> Кучеренко І. В. Екологічне виховання як один з аспектів
wp-content -> Звіт методичної комісії природничо-математичних дисциплін за 2015-2018 н р
2013 -> Інклюзивна освіта
2013 -> Аналіз нормативно-правового забезпечення інклюзивної освіти в Україні
2013 -> Аналіз законодавства України про післядипломну освіту щодо забезпечення рівних прав у здобутті освіти для дітей з особливими потребами


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка