Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, як засіб підвищення результативності навчання з досвіду роботи Кровіцької Л



Сторінка1/13
Дата конвертації27.12.2018
Розмір1,46 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13



Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, як засіб підвищення результативності навчання з досвіду роботи Кровіцької Л.Я.

Визначення стратегічних напрямків розвитку систем освіти хвилюють практично все світове співтовариство. У книзі « Школа ХХІ століття. Пріоритети реформування освіти » американський педагог Філіп С. Шлехті, посилаючись на опитування багатьох бізнесменів, працедавців, шкільних функціонерів, підкреслює, що на запитання: « Що ви хочете від школи? » отримував одну й ту саму відповідь: « Нам потрібні люди, які вміють учитися самостійно ».

Сучасні та майбутні роботодавці зацікавлені в такому працівникові, який уміє думати самостійно, розв’язувати різноманітні проблеми; володіє критичним і творчим мисленням.

Перед сучасною школою постає першочергове завдання: виплекати таку особистість, навчити особистість жити – сформувати світогляд, виробити свою позицію в житті, ставлення себе до інших, діяти відповідно до поставленого перед собою завдання. Для школи нашого часу важливим є не лише зміст навчання, а й процес його передачі, результативність. Сьогодні освіта має вирішувати дві головні функції: готувати кадри для суспільства і людину до життя у ньому. Завдання учителя – організувати навчання так, щоб у ньому всі учні брали активну участь, отримували знання, самостійно й активно моделювали ситуації та розв’язували певні задачі.

Учитель відбувся тоді, коли він хоче йти на роботу і, незважаючи на альтернативу, не змінює професію, коли він бачить у дітях, яких навчає і виховує результат. Кожен учитель має нести відповідальність за те, якими учні вийшли з його уроку. Тобто після уроку в дітей не повинна згаснути жага до знань і любов до життя. На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише часточку своїх сил.

Проблема, над якою я працюю, - активізація пізнавальної діяльності учнів, як засіб підвищення результативності навчання. Й. – В. Гейне писав: « Кажуть, що посередині між двома протилежними думками лежить істина. В жодному разі! Між ними лежить проблема. » Отож, як викладати математику, щоб у школярів не втрачалась зацікавленість до предмета, щоб праця давала високий результат?

Для мене при відповіді на це запитання важливим є вибір і правильне поєднання різних методів навчання з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. А це вимагає від мене відповідних знань, умінь і педагогічної майстерності. Я переконана, що не існує універсального методу навчання, який гарантує успіх. Багато залежить від рівня розумової діяльності учнів, умінь і професіоналізму вчителя.

Учитель повинен іти з прогресом у ногу. А тому його уроки повинні бути сучасними. Я вважаю, що саме сучасний урок математики є інструментом для активізації пізнавальної діяльності. Сучасний урок – це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення, що дозволяє досягнути високих результатів за визначеними метою та завданнями. Тому особливу увагу приділяю питанню правильної побудови уроку – сходинки вгору у розвитку кожної дитини та її пізнавальної діяльності. Стараюсь максимально активізувати розумову діяльність учня, зосереджую увагу на поставленому завданню, вчу аналізувати дані, підбирати методи розв’язку, пояснювати та осмислювати задачу, робити певні висновки.

Досить ефективним є визначення спільно з учнями мети сучасного уроку. Для цього використовую прийом: створення проблемної ситуації. Проблемна ситуація – це інтелектуальне запитання, що виникає у випадку, коли людина не знає як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим їй способом. Перед викладом нової теми створюю проблемну ситуацію, для того щоб активізувати увагу, для спільного визначення мети навчання.

Створення проблемно-пошукових ситуацій надає можливість використовувати елементи гри, виконання практичної роботи.(додаток 1)

Проблемна ситуація – це тільки одна із складових частин проблемного методу навчання – що складається з наступних елементів:

● виявлення проблеми (переведення її у форму конкретного запитання чи задачі), предмета дослідження;

● аналіз умов, їх оцінку, відокремлення відомого від невідомого;

● висунення гіпотези чи припущень;

● розробка плану розв’язання проблеми;

● виконання плану;

● перевірку вірності дій та одержаного результату.

Це дозволяє активізувати пізнавальну діяльність школярів, розвиває їх творчі здібності. Особливо це актуально у старших класах. Учні самостійно «відкривають» теореми, формули, закономірності, властивості.

Підготовленість учня до сприйняття нового матеріалу – одна з необхідних умов для збудження активної розумової діяльності. При пояснені нового матеріалу стараюсь створити правильну робочу атмосферу в класі, щоб учні були впевнені у своїх силах засвоїти програмовий матеріал,не боячись висловлювати свої думки та ідеї. Для цього використовую інтерактивні методи: діалог, спільний проект, метод прес, роботу в малих групах, роботу в парах.Під час роботи в групах використовую інтерактивні прийоми за В. Шарко. На кожному уроці веду підготовку до ЗНО. (додаток 2)

Під час вивчення нового матеріалу використовую також колективну форму роботи, яку організую так, що вивчення нового відбувається в процесі активного обговорення тих чи інших питань, розв’язання яких здійснюється спільними зусиллями учнів під керівництвом учителя.

В період формування особистості школярів, оберігаючи їх природну індивідуальність, зосереджую зусилля на вихованні в учнів впевненості, віри у свої можливості, в позитивні перспективи майбутнього. У період демократизації та гуманізації навчання намагаюсь створити кожному учневі психоемоційний комфорт у школі – ситуацію успіху.

Прагну допомогти особистості дитини зростати в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно додавати зусиль. Адже в сучасних умовах ринкової економіки нашій країні необхідні професіонали, які мають одну з найцінніших людських якостей – стійкість у боротьбі з труднощами.

Саме через створення ситуації успіху досягаю бажання учнів вивчати математику, залучаю своїх вихованців до участі в творчо-пошуковій, науково-дослідницькій роботі, допомагаю долати труднощі, відчути радість перемоги, впевненість у власних знаннях. Особистісно-орієнтований підхід до навчання математики через елементи „Створення ситуації успіху ” забезпечує результативність моєї роботи.

Для підвищення пізнавальної активності використовую взаємоперевірку школярами домашніх письмових робіт, призначаю учнів-асистентів, учнів-консультантів.

У старших класах практикую метод укрупнення дидактичних одиниць – блокову подачу матеріалу. Планую уроки не окремо кожен, а відразу систему уроків, що охоплює завершений у змістовному плані блок програмового матеріалу. У плануванні й організації уроків та домашньої роботи учнів,стараюся забезпечувати органічний зв’язок теоретичного матеріалу і задач, пам’ятаючи, що перший глибоко усвідомлюється і міцно засвоюється у процесі розв’язування задач. Добираю задачі диференційовано для різних типологічних груп учнів.

Навчаю учнів використовувати досвід розв’язаної задачі для розв’язування наступних. Ця педагогічна настанова допомагає їм побачити результати своєї праці й оцінити їх.

Організовую процес навчання так, щоб кожне зусилля з оволодіння знаннями проходило в умовах розвитку пізнавальних здібностей учнів, творчого мислення, формування в них таких основних прийомів розумової діяльності, як аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння тощо. Навчаю школярів самостійно працювати, висловлювати і перевіряти гіпотези, формую вміння робити узагальнення досліджуваних фактів, творчо застосовувати знання в нових ситуаціях. Як на етапі вивчення нового

матеріалу, так і на етапі його закріплення пропоную учням творчі завдання на складання задач.

У сучасній дидактиці існують прийоми, які підвищують зацікавленість до навчального матеріалу, деякі з них я використовую, зокрема:

Прийом Історична зупинка ”. На таких „ зупинках ” діти ознайомлюють один одного з відомими вченими-математиками, які зробили внесок у розвиток науки.

Прийом Знайди загублене . Дітям пропоную розв’язати задачі, де відсутні деякі числа чи символи. Без сумніву, тут також проявляється творчість.

Прийом „ Дешифратор . На етапі актуалізації знань або під час вивчення матеріалу за допомогою прикладів шифрую слово, яке пов’язане або з назвою теми, або з якоюсь цікавою історичною інформацією.

Прийом Питання до тексту . Розпочинаючи роботу, ставлю перед учнями питання, на яке вони повинні відповісти, прочитавши відповідний текст.

Прийом Спіймай помилку . Пояснюючи матеріал, навмисне допускаючи помилку, про що повідомляю учнів, а інколи й ні, перевіряючи їхню увагу.

Прийом Практичність теорії ”. Введення теорії здійснюється через практичні задачі, користь яких зрозуміла учням.

Прийом „Так – ні використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати наявну інформацію.

Прийом Пошук нових способів розв’язування задач ”. Пропоную дітям розв’язувати, наприклад задачі не за діями, а з допомогою виразів, користуватися законами додавання під час розв’язування рівнянь, складати і вирішувати свої задачі. Адже відомо, що це запам’ятовується краще і надовго.

Прийом „Написання математичних творів ”. Пропоную учням написати казку, вірш, байку, акровірш на математичну тему. Ці твори діти з задоволенням читають один одному. Такі завдання виховують навички дослідницької діяльності, ефективні щодо висвітлення практичної спрямованості матеріалу, що приводить до глибокого розуміння предмета, зацікавленості ним.

Прийом Математичний диктант . Такий вид роботи розвиває увагу, кмітливість, забезпечує ґрунтовне знання навчального матеріалу, активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів.

Прийом Творча задача . Творчі задачі є відкритими, а тому мають багато розв’язків. Після їх розв’язання пропоную контрольну відповідь.

Прийом Громадський огляд знань . У рамках цього заходу відбуваються виступи дітей із власними творчими дослідницькими роботами.

В універсальних класах пропоную елементи дослідження під час розв’язання геометричних задач на побудову, на обчислення із застосуванням тригонометричних функцій тощо. Корисними є й спеціальні задачі на дослідження, в який стосовно деяких математичних об’єктів потрібно відповісти на питання: «Чи існує?», «Чи можна?», «За яких умов?»

У своїй роботі, використовую також метод пізнавальної гри, оскільки вважаю, що елемент зацікавленості полегшує навчання. Особливо це стосується роботи у 5 – 6 класах, де навчання має свою специфіку і представляти його треба, як забаву, а не як нудну необхідність. У цьому віці діти люблять бути в центрі уваги. Розуміючи це, я заохочую їх цікавими задачами, змаганнями, конкурсами, щоб в такий спосіб « підігріти » інтерес до навчання.

Гра в навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівнюючи з іншими формами навчання, перевага гри полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учасника.

Для більш активної роботи школярів, для залучення пасивних учнів, я провожу математичні змагання, (додаток 3) уроки подорожі. Вони задовольняють інтереси підлітків, чиї ідеали пов’язані з романтизмом, фантазією. Така форма проведення уроку несе значне пізнавальне навантаження. Урок-подорож найчастіше невіддільний від казкових героїв і за сюжетом нагадує казку. Подорожі здійснюються до вигаданих країн за вигаданими маршрутами. Проведений в 10 – Б класі урок « Подорож до семи чудес України » учні запамятають надовго. (додаток 4)

В своїй практиці люблю проводити відкриті уроки. Звичайно, відкритий урок змушує « підтягнутись », щось переглянути, подивитись на себе « зі сторони ». Але, з іншого боку, якщо людина не байдужа, зацікавлена у професійному рості, любить дітей і свій предмет, то ніщо не повинно заважати їй проводити такі уроки. Хоча існує думка, що відкритий урок – це реклама себе улюбленого, я вважаю, що він дисциплінує, вносить елемент треша у повсякденне життя. Але і на таких уроках, я показую те, чим користуюся постійно, те ,що освоїла, те до чого готові діти. Я переконана, що крейда та дошка + учитель і діти створюють чудеса. Роблю все для того, щоб такі уроки були святом для мене і для учнів. На відкритому уроці в 10 – А класі « Розв’язування логарифмічних рівнянь і нерівностей » учні побували в ролі академіків, дослідників. В пам’яті дитини закарбуються надовго методи розв’язування рівнянь і нерівностей.(додаток 5)

Щоб активізувати діяльність учнів, поступово і систематично включати їх у самостійну пізнавальну діяльність, забезпечити співпрацю між мною та учнями, практикую нетрадиційні форми проведення уроків – ділову гру, інтегровані уроки, уроки-семінари, уроки-практикуми, уроки-конкурси, зустрічі за круглим столом, брейн-ринги , уроки-бенефіси, КВК, бліцтурніри .




Каталог: doc -> files -> news
news -> Тема: Лірична драма І
news -> Урок з елементами інсценування Учитель української мови та літератури Івашиненко Н. А. м. Макіївка
news -> Основи здоров’я
news -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
news -> З досвіду роботи
news -> Початкова школа у 2015/2016 навчальному році початкова школа повністю переходить на нові навчальні програми, відповідно четвертокласники продовжують навчання і за новими предметами, такими як: «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика»
news -> Аудіювання автентичних музичних творів на уроках англійської мови в старших класах середньої школи
news -> Батьківські збори «Уроки спілкування»
news -> Тема: Державні символи України
news -> Тип уроку: інтегрований урок українська мова (читання), музика, образотворче мистецтво. Тема уроку


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка