’342(07) Галина Удяк



Сторінка2/5
Дата конвертації24.03.2020
Розмір1,99 Mb.
1   2   3   4   5
співака: навчальний посібник – Дрогобич: ПОСВІТ, 2006. – С. 3 – 16.

12.  Посікіра  Л. К.  Педагогічний  репертуар

бандуриста-співака: навчальний посібник [Ноти]. –

Дрогобич: ПОСВІТ, 2006. – 160 с.

13. Сточанська М.П. Земля моя, земле, я люблю тебе

(ансамбль  бандуристів):  навчально-репертуарний

посібник [Ноти] / М.П. Сточанська. – Луцьк: Вежа,

2009. – 264 с.

ФОРМУВАННЯ ФОНЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ПРИ НАВЧАННІ ІНТОНАЦІЙНОГО

ОФОРМЛЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАННЯ МОВНИМИ ЗАСОБАМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

П

остановка  проблеми  та  аналіз



останніх  досліджень  і  публікацій.

Національна доктрина розвитку освіти

України  у  ХХI  столітті  визначила  ряд

концептуальних  засад  мовної  освіти,  реалізація

яких  потребує  розробки  нових  підходів  до

визначення завдань, змісту і технології навчання

іноземної мови у різних закладах освіти. Протягом

останніх років досягнення лінгводидактичної науки

спонукають  вчених  не  тільки  до  уточнення,  а  й

переосмислення  мети  т а  змісту  навчання

іноземної мови (Д. Вілкінз, Г. Відоусон, С. Ніколаєва,



71

Молодь і ринок №12 (95), 2012

О. Петращук, О. Петренко, Н. Скляренко, М. Свейн,

М.  Халідей  та  ін.).  Так,  поняття  “компетенція”

(здатність  спілкуватися  іноземною  мовою)

увійшло  до  складу  операційних  умінь,  якими

повинен оволодіти випускник ВНЗ.

Відомо, що комунікація неможлива без уміння

реалізовувати знання мовних та соціокультурних

реалій  на  фонетико-фонологічному  рівні.  Мета

навчання  фонетики  у  ВНЗ  полягає  у  тому,  щоб

закласти  у  довготривалу  пам’ять  студентів

нормативний  склад вимовних елементів  (фонем

та  інтонем)  та  автоматизувати  їх  відбір  і

комбінування  [12,  6].  У  процесі  оволодіння

іноземною  мовою  відповідні  навички  повинні

постійно  вдосконалюватися  і  досягти  свого

найвищого рівня до моменту закінчення навчання

у  ВНЗ. Натомість  спостереження  за навчальним

процесом  свідчать  про  те,  що  рівень  володіння

фонетичною компетенцією майбутніми вчителями

англійської мови до моменту закінчення навчання

у ВНЗ є досить низьким. Серед багатьох причин

цього негативного явища можна виділити різний

рівень  шкільної  підготовки  та  усвідомлення

студентами  зразкового  володіння  англійською

літературною  мовою;  відсутність  чітких

програмних вимог до кінцевого рівня володіння

фонетичною  компетенцією;  обмеженість  у

відвідуванні лінгафонних кабінетів і використанні

ТЗН;  не здатність  студентів  здійснювати

рефлексію  процесу  навчання  та  оволодіння

вимовою,  а  також  самостійно  працювати  над

удосконаленням і підтримкою на необхідному рівні

власної  фонетичної  компетенції.  Отже,  виникає

необхідність забезпечення якісно нової організації

навчання студентів-філологів англійської фонетики,

що стає можливим при гнучкому керівництві цим

процесом.

Формування  іншомовної  компетенції  у

студентів  виступає  одним  з  провідних  завдань

навчання  студентів.  Уточнюючи  базове  поняття

і  поділяючи  позицію  експертів  Ради  Європи  з

мовної освіти, зазначимо, що термін “фонетична

(фонологічна)  компетенція”  слід  розуміти  як

фонетичні знання та навички перцепції та продукції:

1) звукових одиниць (фонем); 2) фонетичних ознак

розпізнання  фонем; 3) фонетичного складу слів;

4)  фонетики  речення,  тобто  просодії  речення

(наголосу і ритму фрази, інтонації); 5) фонетичної

редукції [3, 116].

Аналіз наукової літератури свідчить, що серед

учених  немає  єдиного  погляду  на  визначення

поняття фонетичної компетенції. Так, фонетична

компетенція  розуміється  як  здатність  індивідів

оперувати  знаннями  щодо  функціонування

сегментних  та  супрасегментних  одиниць

фонетичної системи мови у мовленні [2, 51], або

як  знання  та  навички  перцепції  та  продукції:

звукових  одиниць  (фонем)  мови  та  способів  їх

реалізації у певному контексті; фонетичних ознак

розрізнення  фонем;  фонетичного  складу  слів,

тобто  складоподілу,  фонетичних  відрізків,

словесного  наголосу  і  тону;  фонетики  речення:

наголосу  і  ритму  фрази;  інтонації;  сильних  та

слабких форм; асиміляції; елізії і т.д. [3, 117].

Метою  статті  є  проаналізувати  важливість

інтонації для змісту висловлювання англійською

мовою  при  формуванні  інтонаційних  навичок

студентів.

Виклад  основного  матеріалу.  Рівень

професійно-фонетичної компетенції студентів має

визначатися  рядом  певних  факторів.  Серед  них

варто зазначити, по-перше, володіння правильною

автентичною  вимовою;  по-друге,  володіння

теоретичними  знаннями  в  галузі  фонетики

іноземної  та  рідної  мов;  по-третє,  володіння

професійно-методичними  вміннями,  а  саме

правильно пояснювати і тренувати вимову звуків;

навчати  інтонації;  вмінням  слухати,  чути  і

виправляти помилки у вимові; складати фонетичну

розмітку  текстів;  наочно  демонструвати

артикуляцію  звуків  та  інтонаційні  малюнки

мовлення;  виразно  розмовляти,  читати  тексти  і

декламувати вірші; виділяти основні компоненти

звуків іноземної мови, що визначають своєрідність

їх  вимови  у  порівнянні  з  рідною  мовою,  а  в

інтонуванні – найхарактерніші риси тієї чи іншої

інтонаційної моделі тощо, і, по-четверте, володіння

здібностями професійної рефлексії і самоаналізу

як інструментами самовдосконалення фонетичної

культури  і  методичної  компетенції  вчителя

іноземної мови [докладніше див.: 10; 14].

Отже,  процес  формування  фонетичної

компетенції  як  системи  передбачає  не  тільки

засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками,

а  й  спроможність  студентів  мобілізувати  і

реалізувати  означені  компоненти  на  практиці.

Найбільш  ефективними  в  роботі  з  формування

фонетичної компетенції вважаємо такі методи, як

пояснювально-ілюстративний,  евристичної

бесіди,  спостереження  за  мовним  матеріалом,

робота  з  підручником,  проблемний,  теоретико-

практичні  й  конт рольно-перевірні  методи

навчання, яким відповідають ті чи інші прийоми

зіставлення, аналізу, порівняння  й аналогії  тощо

[12, 123].

Зауважимо,  що  фонетика  надає  великі

можливості  для  застосування  ігрових  методів

навчання.  Ці  методи  от римали  широке

застосування 

в 

методичних 



системах

британських  фонетистів, 

представників

ФОРМУВАННЯ ФОНЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ПРИ НАВЧАННІ ІНТОНАЦІЙНОГО

ОФОРМЛЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАННЯ МОВНИМИ ЗАСОБАМИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ



72

Молодь і ринок №12 (95), 2012

комунікативної лінгвістики (A. Baker, M. Hancock,

G.  Kelly,  S.  Lloyd).  На  заняттях  з  практичної

фонетики англійської мови cлід використовувати

фонетичні  ігри,  що  сприятиме  підвищенню

пізнавальної  активності  студентів, готовності до

сприймання та розуміння навчального матеріалу

і  т.  ін.  На  відміну  від  монотонного  виконання

певних вправ, гра гарантує позитивний емоційний

стан,  підвищує  працездатність  і  зацікавленість

викладачів  та  студентів.  Наведемо  один  із

прикладів ігрових завдань.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка