3 issn 18178510 Іноземні мови №3/2011 (67)


Формування інтонаційних навичок



Сторінка21/25
Дата конвертації24.03.2020
Розмір0,79 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25
Формування інтонаційних навичок

Інтонація

 

являє собою комплекс просодичних

засобів, складну єдність таких компонентів як мелодика,

ритм, фразовий і логічний наголос, паузація, темп,

гучність, тембр. Умови навчання ІМ в середніх навчаль(

них закладах обмежують завдання навчання інтонації

оволодінням її основними компонентами: мелодикою,

ритмом, фразовим і логічним наголосом та паузацією

при середньо(нормальному темпі мовлення.

Метою навчання інтонації



 

є, як було зазначено вище,

формування рецептивних інтонаційних навичок аудію(

вання і (ре()продуктивних інтонаційних навичок гово(

ріння та читання уголос. Необхідно ще раз підкреслити,

що процес навчання інтонації повинен передбачати 



па

ралельне

 і 


взаємопов’язане

 формування обох груп на(

вичок. Проведені експерименти свідчать, що значного

поліпшення продукції інтонаційних моделей можна

досягти лише за умови цілеспрямованого тренування в

їх рецепції.

На відміну від слухо(вимовних (артикуляційних)

навичок, які є мовленнєвомоторними, інтонаційні

навички – це мовленнєві навички. Мовлення є ситуа(

тивним за своєю природою, тому й інтонація завжди

залежить від мовленнєвої ситуації: з ким ми розмовля(

ємо, де ми знаходимось, який комунікативний намір ми

хочемо реалізувати за допомогою інтонації. Насамперед

це стосується таких компонентів інтонації як логічний

наголос і мелодика. Обидва компоненти можуть змінити

зміст висловлювання. Наприклад:

Голосний /і/ вимовляється довго перед: 1) _________

2) _______ 3)_______

Голосний /і/ вимовляється коротко перед: 1) _______

2) ________



1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка