17 серія «педагогіка» в статье рассмотрено дидактическую суть содержания образования в Украине его место и значе ние в педагогической практике с одаренными учениками, проанализированы цели и задачи образования и воспитания того времени



Скачати 276,96 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка5/6
Дата конвертації04.04.2020
Розмір276,96 Kb.
1   2   3   4   5   6


знань
(наприклад, для моральної сторони особистості ця група якісних характеристик узагальнена в понятті моральна свідомість»);


умінь та навичок
(узагальнено в поняттях моральний досвід, естетичний досвід тощо);


поглядів
,
переконань, інтересів, ціннісних орієнтацій, потреб, ідеалів
(узагальне
- но в поняттях активна ідейно-політична позиція, активна моральна позиція, активна трудова позиція»).
Важливі перетворення на початку ХХ ст., що відбуваються в галузі народної освіти відповідно до реформи загальноосвітньої і професійної школи, мають відношення до всіх сторін функціонування середньої школи від її структури до змісту програмі підручників, від підготовки майбутніх педагогічних кадрів до розробки нових правил для учнів. Головна увага приділена підвищенню якості освіти приводяться у відповідність з досягненнями соціально-економічного і науково- технічного розвитку, а також з віковими особливостями учнів зміст освіти у середній школі.
У свою чергу зміст загальної середньої освітив радянській школі складався з • Ідейно-політичне виховання основним змістом якого є процес формування свідомого громадянина з міцними ідейно-політичними поглядами, переконаннями, ціннісними орієнтаціями та ідеалами.


21
СЕРІЯ ПЕДАГОГІКА • Трудове виховання і професійна орієнтація мстить систему знань, умінь та навичок, що їх набувають учні у процесі навчання в школі, трудові потреби та інтереси, ідеали, переконання, ціннісні орієнтації • Моральне виховання базується на етичних знаннях, уміннях та навичках морального аналізу та самоаналізу вчинків, дій, інших проявів людської діяльності та узагальнюється в поняттях моральна свідомість, моральний досвід, активна моральна позиція • Естетичне виховання
• Фізичне виховання.
Якість Радянської освіти сьогодні дискутується. Разом з тим, необхідно підкреслити, що закороткий термін СРСР став могутньою індустріальною державою в світі. Цей факт дає можливість стверджувати, про наявність фундаментальної та якісної освіти того часу, її надійність та ефективність. Шкільні програми СРСР були досконало продумані та розраховані на творчість вчителя й розвинені розумові здібності учнів. Підручники з точних наук були написані доступною мовою для розуміння учнів. Враховуючи необхідність створення власної економіки, радянська держава блискуче з цим впоралася, підготовляючи спеціалістів найвищого ґатунку, інженерного, наукового профілю, забезпечуючи обороноздатність держави. У х роках система освіти СРСР була визнана кращою у світі. Цей факт змусив переглянути навчальні системи багатьох держав, зокрема, і США, де всіх шокував перший космічний супутник, запущений СРСР у 1957 році.
Після цієї події США перейняли навчально-виховний досвід СРСР. Зокрема, уніфікований список обов’язкових предметів, більш глибоке вивчення точних наук, створення відповідних відділів освіти у великих містах та штатах за прикладом радянських місцевих та обласних рад, що контролювали школи і шкільні програми.
Зміст радянської освіти полягав, у першу чергу, в колективній формі навчання. Тобто, в засвоєнні предмету учню допомагав не тільки вчитель, ай більш здібні учні, незалежно від соціального статусу. По-друге, важливо відзначити високу якість й ретельність в обробці викладеного матеріалу в підручниках з предметів, що було внесено дошкільної програми.
У 1958–1964 рр. М. Хрущовим була проведена реформа системи народної освіти зі введенням ти річної школи. Тоді, радянська школа недостатньо реагувала на швидкий прогресу науці та техніці, зміни у виробництві. За повоєнні роки система управління школою не змінювалась. Випускники середньої школи неохоче йшли працювати на виробництво, вважаючи таку працю непрестижною.
У свою чергу ВУЗи усередині х років могли прийняти на навчання лише 450 тисяч випускників середньої школи (збільш ніж 1,5 млн) більшість з них не були готові до трудової діяльності на заводах та колгоспах. Необхідно відзначити що у цей період народне господарство потребувало робочих рук. Таким чином, реформа в освіті повинна була зняти протиріччя, що виникло між загальним прагненням отримання до вищої освіти й потребами економіки в робочих руках.
Перші спроби політехнізації школи у 1954 тане були успішними. Уроці було прийнято Закон Про зміцнення зв’язку школи з життям й про подальший розвиток системи народної освіти СРСР. Згідно цього закону, здійснення загальної середньої освіти (одинадцятирічної) залишалось однією зважливих задачі середня загальноосвітня школа набула політехнічного профілю. Після отримання загальної середньої восьмирічної освіти молодь повинна включатись у посильну суспільно корисну працюй подальше навчання пов’язувалось з виробничою працею у народному господарстві.
Ті випускники, хто бажав отримати повну середню освіту повинен був навчатись або у середній загальноосвітній трудовій політехнічній школі з виробничим ухилом, чи середньому профтехучилищі (технікумі, чи у вечірніх (змінних) або заочних школах робітничої і сільської молоді. Навчання у ВУЗах також максимально поєднувалась з роботою на виробництві.
Разом з тим, задумана реформа в освіті вже на початку впровадження мала певні проблеми. Матеріально-технічна база школи виявилась непідготовленою до реалізації задач


22
СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»
виробничого навчання. В абсолютній більшості шкіл вибір професії обумовлювався випадковістю і був незначним. Уроці стало очевидним, що середня школа не підходить в якості основного джерела поповнення підприємств та будівництв кваліфікованими кадрами. Не виправдали себе заочні та вечірні форми навчання середньої освіти. На практиці основна маса бажаючих отримати середню освіту обрала одинадцятирічну загальноосвітню школу. Загальний рівень підготовки учнів знизився. Понизився інтерес до гуманітарних наук. Підсумок реформи виявився невтішним загальноосвітній потенціал суспільства знизився. З вересня 1964 року середня школа знову стала десятирічною. Останній випуск одинядцятирічки (разом з десятими класами) відбувся у 1966 році.
Проте, середній рівень базової освітив СРСР був достатньо високим. Ефективним був пошук талановитих дітей з подальшим їх відбором для вищої освіти та наукової діяльності. Таким чином, виходячи із сьогодення можна сказати, що більшовики, які за царизму, пригнічували систему української національної освіти, науки, культури, та української інтелігенції. Гуманізм витісняється автократизмом, законність – свавіллям, вірність, благородство – доносами та зрадами. Формувалась «людина-гвнтик», створювалась держава-казарма, як єдина історична спільність людей – радянський народ. Отже необхідно визнати, що були певні перегини у державній системі.
Не зважаючи на вищезазначені недоліки радянської школи, на початку реформ Україна була одна з лідерів у світів сфері розвитку вищої і середньої освіти.
Сьогодні в Українській системі освіти відсутній контроль за її діяльністю, а ініціатива освітніх реформ виходить від державних чиновників, а невід учених-педагогів, суспільства та незалежних експертів, що значно знижує ефективність освіти. Виходячи з цього досвіду, нам потрібно сьогодні пам’ятати про помилки минулого, й будувати майбутню освіту.

Каталог: images -> pdf -> 2014 2


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка