17 серія «педагогіка» в статье рассмотрено дидактическую суть содержания образования в Украине его место и значе ние в педагогической практике с одаренными учениками, проанализированы цели и задачи образования и воспитания того времени



Скачати 276,96 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка4/6
Дата конвертації04.04.2020
Розмір276,96 Kb.
1   2   3   4   5   6
didaktikos
– той, хто отримує – розділ педагогіки, що викладає теорію освіти і навчання. Розкриває закономірності засвоєння знань, умінь та навичок, формулювання переконань, визначає обсяг і структуру змісту освіти, вдосконалює методи та організаційні форми навчання, виховний вплив навчального процесу на учнів Середні загальноосвітні навчальні заклади розв’язували такі цілі і завдання навчання та виховання • на початковому етапі (1–4 класи) закладаються основи всебічного розвитку дітей, забезпечується формування міцних навичок вільного, усвідомленого, виразного читання, рахунку, грамотного письма, розвиненої мови, культурної поведінки виховується сумлінне ставлення до навчання, суспільно корисної праці, любов до Батьківщини. Збільшення терміну навчання у молодших класах на один рік сприяє фізичному розвитку дітей, естетичному вихованню, пізнанню навколишньої природи • на етапі неповної середньої освіти (5–9 класи) учні здобувають систематичні знання з основ наук, формують марксистсько-ленінський світогляд, знайомляться з науковими основами сучасного виробництва і провідними професіями (профорієнтація була вбудована в систему освіти, формують вміння та навички самостійної роботи. Дев’ятирічна школа є обов’язковою для всіх дітей і підлітків шкільного віку і базою для здобуття загальної середньої та професійної освіти;


19
СЕРІЯ ПЕДАГОГІКА • на завершальному етапі (10–11 (12) класи) забезпечується повна загальна середня освіта молоді, розширюються можливості для поглибленого вивчення окремих предметів, оволодіння трудовими вміннями та навичками, здобуття початкової кваліфікації однієї з масових професій. На більш глибокій основі формуються ідейно-моральні і громадянські якості особистості Базова та середня освіта в Україні є обов’язковою й надається в різних типах закладів освіти. Основною серед них є середня загальноосвітня школа трьох ступенів І – початкова школа (1–4 класи, що забезпечує початкову освіту,
ІІ – основна школа (5–9 класи, забезпечують базову середню освіту,
ІІІ – старша школа (10–11 класи, що забезпечують повну середню освіту.
Для розвитку здібностей і талантів у дітей створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів чи початковою передпрофесійною підготовкою, спеціалізовані школи, пізніше – гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різного типу навчально-виховні комплекси та об’єднання.
Як фактор формування особистості ще домарксистські матеріалісти встановили, що людина формується під впливом двох факторів
перший
– умов життєдіяльності,
другий
– виховання.
Механізм дії цих факторів різний. У процесі такого формування особистість залучається до духовної культури суспільства, навчається способам діяльності та спілкування, виробляє ціннісні орієнтації та життєві програми. Проте результат такого впливу не піддається прогнозуванню і може не відповідати вимогам суспільства. Тому виникає об’єктивна необхідність перетворення певної частини стихійних впливів, що супроводжують особистість оточуючим середовищем, у цілеспрямуванні, що передбачає формування потрібних суспільству і їй установок та ціннісних орієнтацій.
Основними суб’єктами цілеспрямованого впливу, в якому реалізуються виховні функції суспільства, є державні виховні заклади, сім’я і громадськість. Таким чином, процес формування особистості – це процес переробки нею або соціальною групою впливів, що йдуть від навколишнього середовища і суб’єктів виховання на основі досягнутого рівня їх власного розвитку.
Процес формування особистості має у своєму складі такі основні компоненти структурного плану по-перше, природне, предметне та соціальне середовище по-друге, об’єкт впливу дитину, підлітка, юнака, соціальну групу тощо по-третє, організатора впливу (вчителя, вихователя, навчально-виховний колектив, сім’ю, громадськість тощо. Ці складові процесу перебувають між собою в діалектичному взаємозв’язку: об’єкт впливу одночасно виступає суб’єктом, оскільки він є членом спільності, яка міститься у соціальному середовищі. Подібно до цього організатор впливу одночасно виступає як посередник між навколишнім середовищем і об’єкт впливу, та член певної соціальної спільності. Кожний з цих трьох компонентів, будучи діалектично пов’язаний з іншими, обумовлює ту чи іншу ситуацію процесу формування особистості. У конкретній соціальній ситуації, де існує багатогранність зовнішніх впливів, скорегованих організаторами виховного процесу, переломлюється через призму індивідуальних соціальних установок, більш рельєфно виявляється єдність об’єктивного і суб’єктивного, зовнішнього і внутрішнього, суб’єктивації (переведення суспільного в індивідуальне) і об’єктивації (реалізації суттєвих сил вихованцем у суспільних відносинах. Ця єдність є безпосередньою об’єктивною умовою життєдіяльності вихованця, реалізації його духовних потенцій, виявлення індивідуальних позицій та самоствердження. Тут загальне і одиничне, суспільне і особисте синтезуються в особливе, поєд
- нуючись у діалектичну єдність особистих і суспільних потреб та інтересів.
Будь-яка людська діяльність обумовлюється наявністю мети. Виховання як вид людської діяльності не є виключенням. Будь-яка діяльність для успішного здійснення, досягнення мети, якій вона підпорядкована, вимагає наявності певної технології (у педагогіці – методики) її реалізації. Методика передбачає визначення змісту виховання, знання про початковий та кінцевий (відображений у меті) стани об’єкта, про ланцюжок проміжних його станів та конкретних форм організації і методів виховання, що забезпечували б переходи від початкової ланки до кінцевого результату.


20
СЕРІЯ ПЕДАГОГІКА Невід’ємною складовою поняття зміст освіти є змісту виховання. У загальній формі зміст виховання − це процес, що міститься у змісті освіти і має певну сукупність суспільно бажаних якостей людини. Таким чином, для цього необхідно розв’язання двох (головних у цьому відношенні) питань. Створити відносно цілісне уявлення про людину, як носія певних якостей, що характеризують її зважливих сторін суспільного буття. Наявність такої моделі людини, яка не тільки давала б перелік основних людський якостей, ай відображала б їх реальні взаємозв’язки та взаємозалежності, є необхідною умовою науково обґрунтованої розробки питання про зміст виховання (традиційно цю модель містить поняття структура особистості. Визначити, які якості людини є суспільно бажаними. Перш за все, тут необхідно керуватися фундаментальним методологічним положенням педагогічної науки про зумовленість мети та змісту виховання головними відносинами у цьому суспільстві. Починаючи з певного історичного періоду свого розвитку, буржуазна держава, як виразник і охоронець інтересів класу капіталістів, свідомо ставить собі замету формування неповноцінних, говорячи словами К. Маркса, часткових особистостей. Це полегшує маніпулювання свідомістю експлуатованих мас в потрібному, панівним класам, напрямі, але об’єктивно веде лише до відтермінування його неминучої загибелі На сучасному етапі розв’язання першого питання особистість характеризується, як система знань, вмінь, навичок, поглядів, переконань, інтересів, ціннісних орієнтацій, потреб, ідеалів тощо. Таким чином, зміст навчання переважно акцентується на тих елементах структури особистості, що становлять систему знань, вмінь та навичок, необхідних підростаючому поколінню для активного включення у процес власної життєдіяльності, а у змісті виховання міститься та частина складових структури особистості, що охоплює систему її комунікативних вмінь та навичок, світоглядних поглядів, переконань, інтересів, ціннісних орієнтацій, потреб та ідеалів. У єдності із змістом навчання, зміст виховання визначає цілісний зміст загальної середньої освітив радянській школі того періоду.
Відомо, що індивідуальними формами буття суспільних відносин є якості особистості, такі, наприклад, як чесність, сміливість, патріотизм, тощо. Кожна така якість в її життєвих проявах забезпечується структурними складовими особистості. Різноманітність потрібних якостей особистості поділяється на кілька груп, кожна з яких характеризує певну сторону особистості. За цією ж ознакою виділяються напрями виховання, тобто, такі особливі процеси, спрямовані на формування кожної зі сторін особистості, яків єдності складають цілісний процес виховання учнів. Характеристики цих якостей кожної конкретної сторони особистості групуються за ознаками їх належності до:

Каталог: images -> pdf -> 2014 2


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка