109 історичні науки випуск 35 (477) «1920/1930»



Скачати 81,52 Kb.
Сторінка1/9
Дата конвертації24.03.2020
Розмір81,52 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


109

ІСТОРИЧНІ НАУКИ

Випуск 35

УДК 001(477) «1920/1930» 

Ткаченко В.В.

Розвиток науки в УРСР 

у 20–30-ті роки ХХ ст.

Розглядається складний, суперечливий період розвитку 

української науки в суспільно-політичних реаліях радянської 

дійсності 20–30-х рр. ХХ ст., коли відбулися кардинальні 

динамічні зміни в системі організації, методологічних засадах 

та підходах до визначення пріоритетних напрямків розвитку 

вітчизняних досліджень. 

Ключові слова:

 наукова школа, концепція,науковий експеримент , 

фундаментальні дослідження, галузева наука.

Наука завжди існує у певних соціально-культурних умовах та взаємо-

діє з іншими сферами діяльності – виробничо-технічною, економічною, 

політичною, ідеологічною – й щільно пов’язана з ними. Ці зв’язки мають 

хоча й соціальний, але зовнішній для науки характер. Зазначені зовніш-

ньонаукові зв’язки здійснюють помітний вплив на науку, являючи собою 

її «зовнішню соціальність».

Вчений у процесі своєї професійної діяльності вступає в систему 

соціальних стосунків у межах наукового співтовариства, тобто внутріш-

ньонаукових стосунків, що відбивають специфіку науково-пізнавальної 

діяльності. Наука включає в себе наукову діяльність, форми її організації, 

наукові комунікації, норми й цінності, якими керуються вчені у своїй праці. 

Отже, наука – це насамперед люди, що її роблять. Іншими словами наука – це 

суб’єкти наукового пізнання, їх праця та форми її організації. Наука, що 

розглядається у цьому аспекті, без сумніву також соціальна. Її соціальність 

передусім проявляється у соціальному характері створеного продукту – 

наукового знання. 

Розвиток науки має свою логіку. Її внутрішня логіка зумовле-

на активністю суб’єкту, що пізнає, тобто ступенем застосування вже 

накопиченого знання для отримання нового. Формулювання наукових 

проблем, розробка нових методів дослідження та їх використання для 

розв’язання завдань у різних галузях наукового знання, створення нових 

наукових понять, гіпотез та теорій так чи інакше віддзеркалюють вплив 

соціальних і культурних чинників на формування логіки розвитку науки. 

Внутрішня логіка науки відбиває активний вплив вже набутого знання 

на можливість отримання нового у процесі дослідження. Ось чому вона 

припускає спадковість самого змісту наукового знання, що забезпечується 

дисциплінарною структурою науки та її міждисциплінарними взаємоді-

ями, тобто усім спектром чинників, пов’язаних, насамперед, з відносною 

самостійністю й автономністю науки серед інших суспільних інститутів. 

Наукові революції та перевороти в усій структурі знання не тільки не 





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка