1. сутність планування в ринковій економіці



Сторінка1/93
Дата конвертації02.06.2019
Розмір2,41 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   93
ТЕМА  1. СУТНІСТЬ ПЛАНУВАННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

 

Питання для теоретичної підготовки



1.      Об'єктивна необхідність планової діяльності в умовах ринкової економіки.

2.      Місце планування в системі менеджменту.

3.      Форми планування і види планів.

4.      Технологія планування.

5.      Принципи планування.

6.      Методи планування.

 

1. Об'єктивна необхідність планової діяльності в умовах ринкової економіки

Кожна людина, сім’я, колектив, господарство не уявляють свого повсякденного життя без використання усного або письмового плану дій у роботі, навчанні, відпочинку, фінансових та інших справах на наступний день, місяць, рік, а більш завбачливі обмірковують свої дії на кілька років і навіть десятиліть наперед. З’ясовується, що більше від усіх захищені економічно і соціально та досягають успіхів саме ті, хто належним чином планує свої дії.

В умовах ринкової економіки таке планування стає у багато разів важливішим, оскільки без глибоких розрахунків, без обґрунтування і передбачення різного роду змін у майбутньому вижити в конкурентній боротьбі дуже важко. Тому методам передбачення і планування, як найважливішим складовим управління, необхідно вчитися.

Планування як самостійна галузь знань та особлива сфера людської діяльності, являє собою сукупність систематизованих знань про закономірності формування і функціонування різних господарських систем.

Ціль науки планування як складової економічної науки – описати, обґрунтувати та передбачити процес і явища дійсності (теоретичне відображення дійсності). Роль її та потреба в ній зі сторони суспільства зростає.

До факторів, що обумовлюють зростаючу роль науки планування в загальнополітичному, соціальному, економічному і культурному середовищі можна віднести:

 перехід до ринкових відносин та зміну методів господарювання, що потребує перебудови систем планування на всіх рівнях управління

економікою;

 розвиток науково-технічного прогресу, зростання чисельності управлінських кадрів;

 зростання масштабів суспільного виробництва, ускладнення господарських зв’язків, розширення міжнародних зв’язків.

Планова діяльність як припущення дій, як система економічних заходів може бути визначена як уміння передбачати мету і результати діяльності організації, ресурси, потрібні для досягнення цих результатів. У цьому сенсі планування тісно переплітається з прогнозуванням, що передує плануванню.

Прогнозування — система кількісних і якісних передпланових досліджень, спрямованих на з'ясування можливого стану і результатів діяльності підприємства в майбутньому.

На основі прогнозів визначається можливість (імовірність) досягнення встановлених цілей. Звичайно в прогнозах вказується імовірний ступінь можливого відхилення від тих чи інших цілей залежно від способу майбутніх дій і впливу різних зовнішніх факторів науково-технічного, природно-кліматичного, соціально-економічного характеру.

Прогноз і план як похідні економічного передбачення мають у своїй природі багато спільного, хоча план розглядається як більш складна категорія. Відзначимо три особливості прогнозу і планів.

1. Прогноз пов'язаний з об'єктивним плином життя і виходить з його діалектичного розуміння, коли необхідність пробиває собі дорогу серед випадків; план же включає рішення, волю і відповідальність осіб, які його прийняли, з метою перетворення дійсності.

2. Для прогнозу характерно імовірнісне настання події. План розглядає цю подію як мету діяльності.

3. Для прогнозу характерні альтернативні шляхи і терміни досягнення події; для плану характерне рішення про систему заходів, що передбачає послідовність, порядок, терміни і способи досягнення потрібної події.

Таким чином, прогноз і план, маючи багато спільного, мають і розходження. Останні полягають, по-перше, в способі оперування інформацією про майбутнє: прогноз — це імовірність, план — це рішення; по-друге, у кількісній оцінці майбутнього: прогноз — це діапазон (інтервал) значення, план — конкретна величина; по-третє, у відношенні до свободи: прогноз — це необов'язковість дій, план — обов'язковість виконання.

Досягти мету можна різними шляхами (діями). В умовах швидкомінливої економічної ситуації необхідно обов'язково мати зворотний зв'язок між процесами реалізації і розробки планів. Це буде забезпечувати відповідність основних завдань планів реаліям.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   93


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка