1. методологія аналізу уроку



Скачати 435,99 Kb.
Сторінка1/21
Дата конвертації23.03.2020
Розмір435,99 Kb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

1. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ УРОКУ

Важливою складовою аналітичної діяльності керівника школи є ана­ліз уроку (або іншого за назвою навчального заняття, специфічного для різних дидактичних систем, наприклад, модульно-розвивальної системи, системи концентрованого навчання, лекційно-семінарської тощо).

Поняття «аналіз» буквально означає мисленнєве розкладання цілого на складові, розбір (вивчення) кожної складової, тобто проникнення у її сутність, визначення її функцій, змістової повноцінності, рівня розвитку, властивостей внутрішньої структури, місця, зв'язків з іншими складови­ми тощо. Як спосіб наукового пізнання аналіз неможливо метафізично відірвати від синтезу — об'єднання складових у ціле. Адже за допомогою аналізу та синтезу фактично й здійснюється перевірка (ревізія) системи (цілого — уроку).

Урок — основна організаційна ланка навчально-виховного процесу. Щодо системи уроків за певною темою, блоком тем, розділом, курсом він є підсистемою, складовою, органічно пов'язаною з іншими складовими змістовно-логічно, діалектично й функційно. Водночас сам урок — авто­номний, логічно завершений фрагмент (відрізок) процесу навчання. За наявністю системоутворювального елементу (мети) та змістовно й функційно достатніх, взаємозв'язаних і взаємодіючих елементів (змісту, фор­ми, технології, системи (фактично, підсистеми) оцінювання результатів) урок набуває ознак повноцінної системи. Відтак аналіз одного елементу, структурного етапу, аспекту тощо здійснюється у тісному зв'язку з інши­ми. Отже, об'єкт аналізу — навіть якщо це один елемент (деталь) — мисленнєво виводиться на передній план загальної «картини» — уроку, під збільшуване скло нашої уваги, а все решта — тло, але ж таке, що є «серед­овищем існування» досліджуваного об'єкту разом з іншими.

Це й підводить нас до думки, що методологічною основою означеної аналітичної діяльності є вчення про систему, яке й визначає підходи до аналізу уроку як цілісного явища — системно-функційний та морфологіч­ний (внутрішній аналіз компонентів, елементів, аспектів). Саме з позицій цих підходів один елемент аналізується в системі інших, один аспект — разом з іншими, один етап навчання — на фоні всієї структури та як умо­ва для переходу на наступний етап, структура — у взаємодії зі змістом та наданою формою заняття, один фактор — у комплексі інших, один урок — як компонент навчального циклу тощо. За допомогою морфологічно­го підходу аналізують окремі складові уроку. Системно-функційний підхід застосовують для аналізу всієї системи — уроку, характеризуючи його з усіх сторін. Як правило, під час аналізу уроку використовують обидва підходи 1 (системно-функційний та морфологічний) комплексно.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©pedagogi.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка